Читати книгу - "Росли укупочці, зросли…"

156

Росли укупочці, зросли… - Читати Книжки Безкоштовно (Он-Лайн, Українською Мовою). (читати книги онлайн) Скачати книги у форматі PDF, EPUB, FB2 українською

Список шкільної літератури 9 клас, Українська класика, Література 19 століття

В повній версії книги "Росли укупочці, зросли…" від автора Тарас Шевченко, яка відноситься до жанру "Шкільні підручники 📚🎓🧑‍🎓 / Класика 📜🎩🎭", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.

Жанр: Шкільні підручники 📚🎓🧑‍🎓 / Класика 📜🎩🎭
Автор: Тарас Шевченко

На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Росли укупочці, зросли…» від автора - Тарас Шевченко, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Шкільні підручники 📚🎓🧑‍🎓 / Класика 📜🎩🎭" серед усієї колекції творів (книг).

Поділитися книгою "Росли укупочці, зросли…" з друзями в соціальних мережах:

Короткий опис до книги "Росли укупочці, зросли…", що доступна онлайн, може містити інформацію про головних героїв та їх пригоди, основну тематику або філософські погляди автора, що можуть зацікавити читача. Крім того, короткий опис може містити деякі відгуки чи рецензії від читачів, які вже ознайомилися з книгою, що дасть більш об'єктивну інформацію про твір.

“Росли укупочці, зросли” — вірш Тараса Шевченка, у якому втілено як особисту мрію поета про родинний затишок, так і загальнолюдський етичний ідеал любові, добра і краси людських взаємин.

Шрифт:

Інтервал:

Добавити в закладку:

Добавити

Вірш «Росли укупочці, зросли…» Тараса Шевченко

Росли укупочці, зросли…
Тарас Шевченко

Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.
25 іюня [1860, С.-Петербург]

Правовласникам Поскаржитись

Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Росли укупочці, зросли…», після закриття браузера.