Читати книгу - "Гумор та сатира"
- Жанр: Гумор 😂🤣🃏 / Поезія 📜🎼🌹
- Автор: Ян Ілліч Таксюр
Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали.
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
…Чтобы войти в семью передовых европейских стран, Украина должна отказаться от устаревших терминов «отец» и «мать», заменив их на «родитель № 1» и «родитель № 2». Кроме того, однополые супруги должны получить возможность усыновлять и удочерять украинских детей.
З демократичної преси
Звали дівчинку Педора, Та не в тому її горе — Матір кликала вона. Раптом з темного вікна, Наче привид чи кошмар, Дядько Єврокомісар, А із ним ще два дядьки. — Кіндер! Ось твої батьки! Плаче дівчинка Педора, Кличе маму, та на горе Їй гукають «Вас іст дас?» «Перший батько» — педераст, «Другий батько» — підарас… З циклу "Кошмари"Мені приснився дивний сон: Що я — дитинка, граюся в садку, І раптом виникає Фаріон… Блакитний кошмар
Мені аж страшно уявляти, Що стане в рідному краю, Коли «блакитні» ті хлоп’ята Навчать неправильно кохатись Вкраїну милую мою. Як бригадир Петро, рум’яний, Зробивши «хімію» як бля, Піде в колготочки убраний, В гаю чекати Василя. А той Василь листа напише: «Петрусю, кицю, так би з’їв Твої порепанії ніжки…» А жінки, жінки, горе їм! Живуть затурканії, тихо, Ніхто їх вже не пригорне, А головне, а головне — Дітей не буде з того лиха, І обезлюдніє наш край. Не дай нам, Господи, не дай… Блакитний кошмар-2
Я став боятись слова «друг». Бо стільки підорів навкруг… Щоденник відомого
Вранці у Путіна Вови У страшних муках померла корова. Вдень у Діми Медведєва Сталась глибока лічна трагедія. Під вечір біля Спаської вежі Кремля Розверзлась земля, І звідти вилізла гігантська тля. День пройшов ОК. Заснув щасливий. Тягнибок. Братам-публіцистам
Я написав глибокую статтю, Що ми обрали неправильну путю. І показав у тій статті Народу гарнії путі. Та ворог каже мені: "Тю! В труні я бачив ту статтю!" І, маючи негарне на меті, Став кликати народ на хибнії путі. До столу кинувсь я миттю, І написав іще статтю. Іще стаття! Іще стаття! Так все життя! Так все життя! Як Робін Гуд! Як Прометей! І ворог слабнув від моїх статей. І якось у одній статті Він захлинувсь, як у смітті. У боротьбі за світле майбуття Найперша зброя — це стаття. Дума про ГеМеО
Яке, пробачте люди, чмо Придумало оте ГЕМО? От вчора: я і кум П’ємо, І щось таке собі їмо, І раптом те, що ми їмо, Заворушилось і само До рота лізе… — Хто ти?! — ГМО. — І в очі дивиться! Не мо Сказати, що відчув я! А тільки глянув у трюмо — Бліді із кумом сидимо І щось белькочемо ледь чутно: — МамО, кумО, не поняв я того юмО… Тих треба гнати від керма, Хто продає народу ГМА! Краєвид
На березі Славути,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гумор та сатира», після закриття браузера.
