Читати книгу - "Купа"

232

Купа - Читати Книжки Безкоштовно (Он-Лайн, Українською Мовою). (читати книги онлайн) Скачати книги у форматі PDF, EPUB, FB2 українською

Поезія

В повній версії книги "Купа" від автора Перець Давидович Маркіш, яка відноситься до жанру "Поезія 📜🎼🌹", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.

Жанр: Поезія 📜🎼🌹
Автор: Перець Давидович Маркіш

На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Купа» від автора - Перець Давидович Маркіш, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Поезія 📜🎼🌹" серед усієї колекції творів (книг).

Поділитися книгою "Купа" з друзями в соціальних мережах:

Короткий опис до книги "Купа", що доступна онлайн, може містити інформацію про головних героїв та їх пригоди, основну тематику або філософські погляди автора, що можуть зацікавити читача. Крім того, короткий опис може містити деякі відгуки чи рецензії від читачів, які вже ознайомилися з книгою, що дасть більш об'єктивну інформацію про твір.

Поема «Купа» створена видатним єврейським поетом Перецом Маркішем під враженням від кривавого погрому в містечку Городище під час Громадянської війни на Україні. Сотні євреїв було вбито напередодні Судного дня, й їхні тіла лишались непохованими. Натуралістично зображуючи наслідки різні, поет щосили акцентує на пасивності жертв й закликає живих до помсти. Ця експресивна та емоційна поема справила потужний вплив на всю майбутню єврейську літературу.

Шрифт:

Інтервал:

Добавити в закладку:

Добавити

Перейти на сторінку:

Перец Маркіш
Купа

Вам, вбитим на Україні, що переповнили її землю перетрамбованими, непохованими «купами», понищеними Городищами містечок вздовж Дніпра, — моя заупокійна молитва.

Перец Маркіш

До 120-річчя з дня народження великого єврейського поета Переца Маркіша

* Ні! Із залиплої не злиже бороди І небо дьоготь, що вивергується з рота, Брунатний розчин крові і блювоти — Земля вгинається від чорної води… Повітря б! Геть! Куди? Я покидьок, смердюк! Шукаєш ти батьків, товаришів своїх? Це я отут гребусь! Це я! Це тхне від мене і від них! Геть! Геть від дротом скручених, заллятих кров’ю рук! Нас в купу скидано, немов брудну білизну! Рви, вітре! Повіншуй! І на вінках наймення віднови… Навпроти церква возсіда, як тхір, над купою потрощених людей… О небеса трефні! Щасти вам! Сало вже от-от на сорочки суботні бризне… Хай вам здоровиться між падла день у день, І каяттю не буде місця… * Володіннями смерті іду, День медами криваво довершений. Смерть утуплює пику бліду, З мене гóлуба має найпершого — Голубочку, спускайся з гори!.. І гойдається присуд мій — Закривавлений місяць, Послід сяєвом висвітив, З пилом нутрощів місиво — До світання всі сни прибери… З мого серця йде місто зурочене, Ріг плечем підпира… — Гей, сюди, козенятко, це гра: Дві пігулки гіркі, позолочені, Ще один обрізання обряд… О, батьки, о, засліплі батьки! Чом в розпусті я жив безпросвітній? Чом сп’янілим тинявся по світі?.. Як же лячно у цім лихолітті Крокувать по всесвітній біді!.. Гей, світ зá очі, світе, розвітрись Понад Нілом і тут, по Дніпру, Ти, кому попроштрикано очі, Купи покидьків у лихоманці, Сіроманці, цвинтáрні вигнанці… Ти, Самсоне, засліплений велет! Відросте в тебе знову волосся… Знову вхопиш ти лук свій і жорном Ненависну цю далеч струснеш — Всенький світ хай обрушиться теж!..