Читати книгу - "Сатира, Олександр Олесь"

Олесь О.

САТИРА

Вчора справили весілля,

А сьогодні на похмілля

Ми справляєм перезву.

Що там буде - не питаю,

А сьогодні погуляю,

Поживу.

Той на спину взяв Горпину,

Той натяг стару ряднину,

Той кожух…

Гей, од шлюбу аж до шлюбу

Погуляєм на всю губу,

На весь дух.

І пішло... Омелько в боки,

А Данило скоки, скоки,-

Аж гуде!

Стогнуть бубни, закаблуки,

А Микита став на руки

Та й іде!

Клим бряжчить в тарілку мідну,

Гриць циганам матір рідну

Продає.

Той схопив за полу тата

І до рук старого ката

Віддає.

А дитина пробігає:

«Люде, хатонька палає

Рік чи два!»

А музики! чики, чики,

Тупу, тупу черевики,

Перезва!

І Європа лупить очі:

І відкіль ці поторочі

Тут взялись?

Викидають різні штуки,

Показилися з розпуки,

Запились.

По «Esels Platz» 1 напідпитку

Іде козак в кобеняку...

Навколо справжній переляк.

З’явивсь у Відні кобеняк.

А вуса! вуса! - дві змії

Висять до самої землі;

Гадюки-вуса, кобеняк,-

Козак, напевно, з Кобиляк.

Весь Відень вуликом гуде,

А кобеняк вперед іде...

«Іде, іде! Пильнуй! Тікай!» -

Кричить щосили поліцай.

Один говорить: «Це - зулус!»

Хтось другий крикнув: «Це - хунхуз!»

А третій каже: «Білий мавр!»

Рішили всі: - іхтіозавр.

«В Tier Garten 2 в клітку!.» - знявся крик

Загинув бідний чоловік:

Сидить у клітці наш козак

За те, що вдягся в кобеняк.

1919

Державні місії,

Контроль, комісії,

Пілати, дипломати.

Вся Україна тут.

Вся сіль кооперації,

Торгівлі, спекуляції,

Шакали, зубоскали,-

Європа аж тріщить.

Клопочуться, збираються,

Прощаються, вітаються,

Стрівають, виряджають,

А ввечері - вино…

Нічого не закуплено:

Козу півбока луплену,

Для сміху, на потіху

Додому привезуть.

А там десь на позиції,

Без зброї, без муніції,

У полі босі й голі

Вмирають козаки…

1919

Ходжу як дурень, як лунатик...

Це Кернтнерштрасе чи Хрещатик?!

Я швидко очі роздеру,

Але ніяк не розберу.

Та ти не смійсь, кажи, Тарасе,

Хрещатик це чи Кернтнерштрасе?!

Дивись: Петро, Хома, Іван,

Брехун, Дубровін, Хуліган.

З того часу, коли граната

Взяла у мене друга-брата,

Учадів я, осліп, оглух,

Не відрізню слонів від мух.

І ти скажи мені, Тарасе,

Чому це тут, на Кернтнерштрасе

Щодня я бачу весь уряд,

Як бачив дома рік назад?!

Та ось міністр!.. Постій: спитаю…

«Мій пане! Ви давно із краю?

Скажіть, коли це не секрет,-

Чому тут весь наш кабінет?

Звичайно - дике запитання:

Усі розв’язані питання,

Народ, ступивши на нове,

І без міністрів проживе».

Міністр сказав: «Я вас не знаю,

Я завтра «Волю» прочитаю

І подивлюся, що за птах

Мене образив на словах».

Я хтів підняти плач невтішний,

Аж знов міністр, мій друг колишній,

З яким стрівавсь я в Mon bijou… 3

І я з обіймами біжу.

А він помітив, та від мене!

«Постій,- кричу,- постій, Семене,

Це ж я, твій друг і панібрат,

А ти... ти думав - Калістрат?

Скажи! (Мені це не байдуже!)

Скажи мені, мій любий друже,

Чому це тут ти, серед нас,

В такий страшний, пекучий час?

Народ, казна ж тебе чекає...»

А він мені відповідає:

«Торкнувся ти найтонших струн…

Фінанси там, а тут Супрун»

Я довго думав: мудра штука

Оця фінансова наука...

Бач, що сказав мені хитрун:

«Фінанси там, а тут Супрун».

Дивлюсь - іде і той, якого

Я знав лише із сну ясного.

«І він тут?! Господи прости!»

«Та тра’ ж порядки навести».

Скажи ж мені тепер, Тарасе,

Хрещатик це чи Кернтнерштрасе,

Скажи, коли це не секрет,

Чому тут весь наш кабінет?

1919

Такий плохий, малесенький,

Такий гнучкий, тонесенький,

Все бігає, всміхається,

Запрошує, вклоняється:

«Голубчику, голубчику,

Вам борщику чи супчику,

Вам курочку чи качечку

З підливкою, на маслечку!»

Одвертиться, одбрешеться:

«Вам тисяча належиться!?

Хіба ще не заплачено?!

Ось глянемо, побачимо -

Казав ще в тому місяцю:

Пошліть, пошліть же тисячу

Мошенники! Ну, вернетесь,

У тлін, у прах обернетесь!»

З англійцями, з іспанцями,

З японцями, китайцями

Торгується, змагається,

То лащиться, то лається:

«Три дні мене морочите!

Концесій добрих хочете:

Долярчиків попереду,

Спішіть, бо їду в середу!»

А в середу лишається,

Запрошує, вклоняється:

«Голубчику, голубчику,

Вам борщику чи супчику.

Щоб я та йшов з Петлюрою,