Читати книгу - "Том на фермі, Мішель Марк Бушар"

Мішель Марк Бушар

Том на фермі

Від автора

Раптова втрата — це як обірвана нитка. Були якісь стосунки, стосунки з тим, кого вже нема. Розтріпані життєві кінчики Тома, матері і брата померлого інстинктивно, щоб вижити, шукають, такий самий обтріпаний кінчик іншого, щоб з’єднатися. Інший стає синонімом того, кого вже немає: брата, сина, коханця. Для Тома ця жалоба — втрата орієнтації, брехня стає істиною, а стусани перетворюються на ласки.

Коханець, товариш, син, брат ­— цей безіменний мрець не залишив у спадщину нічого, окрім нестійкого плетива неправдивої істини, яка, згідно з його власними записами, була неодмінною умовою для виживання. Якось у цьому селі один молодий хлопець розчавив іншого молодого хлопця, який кохав іншого. Ось така антична трагедія, яка багато років по тому наздогнала і втрутилася в безневинну долю Тома.

Підлітковий вік — той період, коли особистість дитини розвивається в особистість дорослої людини. Розвиток починається зі статевої зрілості і завершується зрілістю соціальною. Саме на цьому вирішальному етапі існування диктат нормальності найбільш спустошливий для тих, хто знаходиться на її узбіччі.

Щодня молоді гомосексуалісти зазнають нападів на шкільних подвір’ях, вдома, на роботі, під час заняття спортом, як у місті, так і в селі. Щодня стають жертвами образ, остракізму, насильства, знущань, принижень, поборів, ізоляції. Їх б’ють, ранять, ганьблять, топчуть, знищують. Деякі витримують, інші — ні. Дехто стає містифікатором власного життя, а дехто — посміховиськом. Презирство до гомосексуалістів не залишилось у минулому, як декому хотілось би думати, особливо тим, хто втомився про це чути, або тим, хто, як і більшість, переконані, що якщо проблему обговорюють в медіа, то хтось нею займається.

Цим перекладом українською я хочу віддати належне усім тим, хто зробив можливим політичний і соціальний поступ цієї великої країни у справі захисту прав ЛГБТ. Знаю, ще багато належить зробити. Повсюди залишаються глибоко вкоріненими забобони. Мені відомо, що радикали і консерватори скоюють акти фізичного та вербального насильства над особами та об’єднаннями геїв і лесбіянок. Цим виданням п’єси я хотів би нагадати читачам про відвагу тих героїв, які перебувають в тіні, і завдяки кому Україна стала єдиною пострадянською країною, що змогла досягти такого рівня захисту прав людини.

Я довго шукав назву для п’єси. «Виробництво синонімів», «Наречена смерті», «Ліс для койотів», «Краса брехні», «Хлопець-вдова». Врешті-решт, я зробив вибір на користь «Том на фермі». Легка назва, але, як і вся п’єса, вона оманлива.

Я пробував різні щасливі кінцівки, але твори, що несуть примирення у своєму вирішенні, роблять нас безвідповідальними перед лицем рішень і конфліктів. Вони складені з висновків для одноразового вжитку.

Ось, приміряйте, таке речення: Дослухаймося до любовних страждань, кожен здатен зробити щось, трішки, дещо, щодня.

Перш ніж навчитися кохати, гомосексуалісти вчаться брехати. Ми всі — мітомани.

Мішель Марк Бушар

Персонажі

ТОМ

Молодий містянин, публіцист, вишуканий. Близько двадцяти п’яти років. Коханець загиблого.

АҐАТА

Фермерка, віруюча і любляча. Мати Франсіса і загиблого.

ФРАНСІС

Фермер, одинак і бешкетник. До тридцяти років. Брат загиблого.

САРА

Стиліст і колега Тома.

Місце дії

Молочна ферма десь у провінції. Дія відбувається в наші дні, восени.

Приписи

Та частина реплік, де Том звертається до самого себе або до загиблого, не повинна бути спрямована на глядача, як того й вимагає традиція апарт. Том подає свої репліки у постійній взаємодії з іншими персонажами.

Англійська Сари — це приблизна англійська, вона робить помилки в синтаксисі, у виборі слів і часів дієслова. При цьому її вимова і легкість висловлювань створює ілюзію, що вона англомовна.

Картина 1

Вечір. Кухня. Знадвору долітає музика румби. Том сидить, одягнутий в шикарне чорне пальто.

ТОМ: Масло. Масло на столі. Пляма. Жовта, брудна, м’яка. Не можу дивитися деінде. Лиш одне бажання, щоб вона зникла. Нема мух. Це осінь. Я уявляю одну на ножі. Потім думаю про інше. Просто сказати, що я думаю про інше, це як наче те інше повернеться, щоб переслідувати мене. Заволодіє мною. Мучитиме мене. Муха, що повертається. (Пауза). Я уявляю тебе, коли ти був маленьким. Ти пробуєш видертись на тумбу біля раковини. За склянкою молока. За печивом. Ти вилазиш на тумбу. Твоя мати тобі каже: «Ти ще малий! Ти зробиш собі боляче! Злазь! Ти зробиш собі боляче!» (Пауза). Ні. Ні. Не складається. Я в тебе, а нічого не складається.

АҐАТА, входить: Чи можу я взнати, що ви робите в моєму домі?

ТОМ, заскочений зненацька: В мене була тільки ваша адреса. Я проїхав увесь шлях без зупинки. Це набагато далі, чим я думав. Мій GPS-навігатор казав: Перерахунок! Перерахунок! Перерахунок!

АҐАТА: То ви один із його друзів?

ТОМ: Я — Том. Том, якому не вдається підвестись, здійнятись на ноги, відновитись. Том, пригвинчений до стільця. Прив’язаний, прикутий, прибитий цвяхами, приклеєний до свого стільця. Том, який повинен був би простягнути йому свою руку. Том, який повинен був би обійняти його.

АҐАТА: Вибачте, що брудно. Зараз ми не зовсім у собі. Його смерть ніхто ж не міг передбачити. Обід після церемонії. Треба зараз вирішити, на скільки осіб.

ТОМ: Я не знайшов готель.

АҐАТА: А, готелі тут працюють лише влітку. І коли я кажу влітку, то це з восьмої години 2-го липня до восьмої години 3-го липня. Не вистачає туристів. Вони пробували робити екскурсії на ферму. Та коли ти вже бачив одну, то ти вже бачив усе. У вас гарне авто.

ТОМ: Я надто молодий для цього. Траурні жести. Занадто молодий. Я занадто розніжений. Ніжний. Витончений. Я ненавиджу страждати. (Том підводиться і простягає їй руку.) Мої співчуття, пані! Я повинен був із цього почати. Мої щирі співчуття.

Аґата машинально потискає руку.

АҐАТА: Зви мене Аґатою. Я рада, що ти тут, Томе.

ТОМ: Вона звертається на ім’я. Вона мені тикає. Відстань між мною і нею скорочується.

АҐАТА: Він ніколи не згадував про тебе.

ТОМ: І відстань між нею і мною відновлюється. «Ніколи не згадував про мене?» Скажи щось. Я уник зіткнення з лосем. На дорозі. Самець з великими рогами.

АҐАТА: Знімай пальто!

ТОМ: Сказала б: «Вертайся туди, звідки взявся! В’їдь в лося. Здохни на дорозі!» Я знімаю пальто.

АҐАТА: Це добре, що ти приїхав, Томе.

ТОМ: Ніколи не згадував про мене?

АҐАТА: Ми нічого не знаємо про інших його друзів. Я навіть думала, що їх у нього взагалі нема.

ТОМ: Лось взявся нізвідки.

АҐАТА: У таких розумних, як він, завжди є заздрісники. У