Читати книгу - "Швачка з іншого світу, Кучеренко Анна"

Роблю крок і падаю у воду — тону. В останню мить намагаюся спливти, але, на жаль, занадто пізно: течія підхоплює мене і несе за собою. Усе, це кінець… Темрява... Вона оточує мене скрізь. Тільки темрява... Я, загублена і збита з пантелику, пливу нею дуже довго. Настільки довго, що втрачаю лік часу. І чи був він взагалі цей час, тут? І тоді я побачила кулю... Кулю з темним клубочком усередині. – Чому я? – шепотів клубочок дівочим голосом. – Я ж ще така молода... Невже це все, кінець? – і в розпачі: – А ну й нехай, все одно життя було не солодким. Я спостерігала за тим, як клубочок іде в темряву, і помітила, як цей маленький "світлячок" спалахнув іскристим світлом, поманив мене за собою... і я підійшла ближче... доторкнулася до м'якого світіння…