Читати книгу - "Поцілунок під забороною, Ясміна Лав"

—Як ти смієш так говорити про мою маму?!Ти не поважаєш мене. Мені байдуже, я змирилася. Але ця жінка тебе ще й захищає.Їй шкода тебе... Усе тіло напружене, наче тятива. Здається, момент—і я розірвусь. Роман дивиться на мене, наче бачить вперше. Темні очі широко розплющені, хлопець навіть не кліпає, вловлюючи мої слова. —Це вас треба шкодувати,-шипить і йде на мене. Але я не збираюся відступати.Не цього разу.Досить. —Не смій псувати життя моїй мамі. Вона щаслива,і я хочу, щоб так було і надалі,—кажу досить впевнено, не дивлячись на те, що хлопець стоїть впритул і намагається просвердлити в мені діру очима. —Отже, тобі псувати життя можна.За себе ти не турбуєшся,—він нависає наді мною. — Ти…—зривається голос. Його запах врізається в ніздрі,пухкі губи манять.І наче порив-наші вуста зливаються