Читати книжки он-лайн » Сучасний любовний роман 💑💕📚 » Батько мого друга, Джулія Ромуш

Читати книгу - "Батько мого друга, Джулія Ромуш"

38
0
В повній версії книги "Батько мого друга" від автора Джулія Ромуш, яка відноситься до жанру "Сучасний любовний роман 💑💕📚", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Батько мого друга, Джулія Ромуш» від автора - Джулія Ромуш, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Сучасний любовний роман 💑💕📚" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Батько мого друга, Джулія Ромуш" з друзями в соціальних мережах: 
❤️ Він - батько мого хлопця. Він мене ненавидить. Мене ... кидає в жар в його присутності. Адже ми зробили фатальну помилку. Одну. - Я прийшла до Вашого сина. Не до Вас ..., - кажу і боюся підняти на нього погляд. - Навіщо? Розкажеш, що між нами було? - Чоловік посміхається і робить крок на зустріч. Заганяє мене в пастку. - Тобі мало? Хочеш ще? - Лякає те, що я сумніваюся... *** <a class="btn btn-info" href="https://booknet.com/uk/reader/ovolodi-mnoyu-b323718?_lnref=zFUMHVWU&p=1rel="> ПРОДОВЖЕННЯ - ОВОЛОДІЙ МНОЮ</a>

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 36
Перейти на сторінку:
Розділ 1.

- Я все ще чекаю на відповідь, - посміхаюся Тіму і вчасно встигаю прибрати листок, на якому написані правильні відповіді.

 

Я знаю, що хлопець не хоче готуватися до іспиту. Його б воля, ми б уже хлюпалися в басейні. Але він пообіцяв мені, що цю сесію закриє на всі п'ятірки. І тоді,  можливо, його буде чекати сюрприз. Саме той сюрприз, який він так довго чекає від мене.

 

Ну звичайно, це він так думає, а я просто не кажу конкретного "ні". Нехай у хлопця буде мета. Ніхто ж не говорив, що я обов'язково виконаю його бажання.

 

- Я вже відповів правильно три рази й жодного разу не отримав за це бонус, - Тимур притягує мій стілець ближче до себе. Настільки, що мої коліна впираються в матрац його ліжка. - А мені здається, за кожну правильну відповідь був обіцяний поцілунок.

 

Секунда і його гаряче дихання обпікає губи.

 

- Не так швидко, хитрун, - упираюся долонею в його груди й злегка відштовхуюсь, стілець від'їжджає всього на пару сантиметрів, але мені й цього вистачає, щоб Тім промахнувся з поцілунком. - Ти підглянув дві з трьох відповідей.

 

- Навіть якщо і так, третя відповідь була правильною, я її не підглядав, так що вимагаю нагороду! - Його пальці змикаються на моєму зап'ясті, і хлопець тягне мене до себе.

 

Я приземляюся на його коліна та обхоплюю рукою його шию.

 

- Тобі б чим завгодно займатися, тільки б не готуватися, - сміюся, а Тім навіть не відповідає, обіймає мене за талію, і його губи накривають мої.

 

Пальці хлопця злегка проходяться по моїх ребрах, і я тут же починаю вириватися. Я страшенно боюся лоскоту, і він про це знає.

 

- Тимур, Тимур ...

 

Ржу і намагаюся вирватися з його обіймів, але у мене не виходить, хлопець все сильніше мене лоскоче, а мій сміх стає настільки гучним, що закладає вуха.

 

- Припини, ну, будь ласка ...

 

І він припиняє, але не на моє прохання, а тому що чується стукіт у двері. Гучний. Грізний. Попереджувальний. Це може означати тільки одне - Артем Сергійович повернувся.

 

Батько Тіма вдома, і я знову не встигла піти до його приходу. Зажмурюю очі й сподіваюся, що він просто піде. Зробить попередження і знову сховається у своєму кабінеті, але ні, здається, у чоловіка інші плани.

 

- Тимур, вийди, нам потрібно поговорити, - знову цей тон. Сталевий. Холоднющий. Прям, як його очі. Коли він дивиться на мене, хочеться моментально опинитися біля багаття. Зігрітися. А потім бігти, щодуху.

 

Я боюся цього чоловіка. І Тимур прекрасно про це знає. Але це пів біди. Найбільша проблема в тому, що батько мого хлопця мене ненавидить. І він це не приховує. Не соромиться говорити про це в моїй присутності.

 

Але тут, напевно, варто сказати, що він не любить неконкретно мене, а в принципі весь жіночий рід.

 

- Відімри, - Тім цілує мене в ніс і посміхається. - Це всього лише батько, зараз прочитає чергову лекцію і знову звалить.

 

А я знаю, що зараз почую знову купу бруду на свою адресу. Але ж, Тимур обіцяв, що батька не буде. Я б ні за що не прийшла, якби знала, що він тут.

 

- Мені ще довго чекати?! - Голос чоловіка стає все зліше, а всередині мене все стискається. У мене ненормальна реакція на цього чоловіка. Варто почути його холодний голос, як я стаю розсіяною. Всі думки зникають з голови, і я не можу зібратися. Ненавиджу цей стан. І ніяк не можу з ним боротися. Тільки в його присутності все це починає зі мною відбуватися.

 

Тимур відкриває двері й мені вистачає секунди, однієї лише миті, щоб побачити Артема Сергійовича. Його погляд. Знищує. Засуджує. Ненавидить. Цей чоловік завжди дивиться так. Так що подих перехоплює, пальці рук німіють від холоду і на лобі виступає піт. Чорт! Знову! Знову це все зі мною відбувається!

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Батько мого друга, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Батько мого друга, Джулія Ромуш"