Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » "Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб

Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

30
0
В повній версії книги ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона" від автора Олена Гриб, яка відноситься до жанру "Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «"Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб» від автора - Олена Гриб, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб" з друзями в соціальних мережах: 
Мене звуть Аня, і запевняю: я – не шпигунка, не кілер і не нечиста сила, хоча в чужому світі на мене поспішили навісити саме ці ярлики. Я не полювала на безпутного принца Ендера, не спокушала шаєра Рікадора і не намагалася воскресити Дракона-засновника. Мені взагалі не цікаві придворні інтриги, але список звинувачень чомусь розширюється! Єдиний спосіб виплутатися з усього цього – знайти відповідального за моє переміщення розумника і повернутись додому. Перша підказка – слова «Опальна принцеса», написані кирилицею. Друга – Айра Керейра, героїня моїх снів. Щоправда, тут Айрою вважають мене… Але, впевнена, це не буде проблемою! #гумор та пригоди #протистояння характерів #сильна героїня #таємниці минулого Будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам. #RussiaIsATerroristState

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 205
Перейти на сторінку:
Розділ 1.1. Цей жорстокий чарівний світ

 

Зі щоденника Аріни Керейри

Як ти посмів? Я не дитина! Знаю, за все треба платити і мій час настав, але сьогодні у мене день народження! Мені вдалося прикинутись щасливою і майже повірити в казку. Навіщо ти нагадав про обов’язок? Навіщо?!

Третє січня… Проект «Опальна принцеса» готовий до запуску, і всі ніби сказились. Мені виповнилося вісімнадцять, а їх більше турбує «варіант номер сім». Як там її? Ася? Без різниці. Ненавиджу двоногих піддослідних мишей, хоча… Це може бути цікаво. От би пролізти в систему і повеселитися наостанок!

Сподіваюсь, вдасться. «Сімка» приречена, а я хочу знайти відповідь на питання, яке не дає спати ночами.

Про кохання, звичайно ж. Про те кохання, що народжується із ненависті.

Чи не народжується?

Я теж лабораторна миша… Цінна і безправна.

Даремно ви дивитесь на мене з погордою. Я швидко вчуся. Ще трохи – і почну перегризати горлянки.

Вирішено: влаштую собі святкову «вечірку». Гарантую, вона запам’ятається всім. Особливо тобі, татусю. Хочеш підкорити чужий світ? Вперед, не зупиняйся, але краще викресли зі своїх планів мене. Я – твоя кров, не раджу підставляти мені спину.

***

Долінея

Це був найдивніший сон у моєму житті – чудернацький, лякаючий, схожий на захоплюючий фільм, де я грала головну роль.

Величезний зал, мерехтіння свічок, тиха музика і приглушені голоси… Чужі безсоромні погляди обпалювали, змушували ніяковіти і червоніти. Я не звикла до такої відвертої уваги. Точніше, особисто я не вважала її неприємною, проте героїню мого сновидіння вона дратувала. Для неї, дочки збіднілого дворянина, звані вечері були рідкістю. Їх із сестрою нечасто виводили в світ, а в столицю вона потрапила вперше за вісімнадцять років свого життя.

Її хвилювало абсолютно все: і новомодні ліхтарі, і регулювальники дорожнього руху, і кровожерливий Дракон-засновник, і якась Душогубка, і сукні без корсетів, і…

Цей список не мав кінця.

– Леді Керейро, дозвольте запросити вас на танець.

Я здригнулась. За роздумами про минуле наївної дівчини, чий світогляд викликав розчулення, із голови зовсім вилетіло сьогодення, але високий статний чоловік років п’ятдесяти, який з легкою усмішкою істинного серцеїда запропонував мені руку, нагадав про те, що відбувається довкола.

– Із задоволенням, лорде Рендале.

Звідки я знала його ім’я? І чому воно спричиняло огиду? Цей чоловік був привабливим, люб’язним і, мабуть, старомодним. Він поводився гідно і не нервував недоречними залицяннями.

«Нехай буде «леді Керейра», – мене бавила фантазія, навіяна або якимось фентезійним романом, або переглянутим перед сном історичним фільмом.

Айра Керейра… Ні, я! Навіщо противитися сновидінню? Роль юної дворянки, що потрапила на порочне торжище, дуже цікава. Минулої ночі мені снилось, що я – самотній марсіанський коник, і це було відверто сумно, тому Айра та її пригоди – цілком гарне «кіно». Тим паче, його можна припинити будь-якої миті. Як закоренілий борець із кошмарами (стаж – років п’ять, не менше), я вміла змушувати себе прокидатись. А поки… Дивимось і беремо участь у міру сил і фантазії.

Отже, Айра… дідько, знову забула. Я. Еге ж, я – головна дійова особа. Аристократка, вісімнадцять років, боязкість, покірність, жертовність і присмак м’ятної цукерки в роті додаються. Треба запам’ятати і не псувати картинку недоречними ремарками.

Я сміялася з власної вигадки, бал тривав, Айра…

Ні, це просто нестерпно! Кажуть, іноді люди примудряються ототожнювати себе з персонажами книг, але мені не вдавалося «влізти в шкуру» навіть своєї героїні. Та не біда, з часом все прийде. Марсіанський коник теж підкорився не одразу.

Я (Айра Керейра, поки що пам’ятаю) ще не навчилася стримувати емоції, і лорд Рендал напевно помітив, що згода далась мені нелегко. Однак таких, як він, це не хвилювало. На сьогоднішньому святі я – лишень розмінна монета без прав і бажань.

Лилася музика, шаруділи бальні сукні, мій кавалер, сміючись, кружляв мене в танці… Я мріяла, щоб час або зупинився, або біг швидше. Хотілося кричати і плакати, обурюватись і благати про пощаду!

Ні, я не була примхливою самовпевненою дурепою і не збиралася влаштовувати скандал. У моєї сім’ї такі борги, що не розплатитися довіку. Цей вечір – наша остання надія вилізти зі злиднів. Я мушу пожертвувати собою, бо більше нікому захистити моїх близьких. Есмеральда, не замислюючись, зробила б те ж саме… Сестричка! Мені так її бракувало!

– Дякую за танець, леді.

Чуттєві губи лорда Рендала торкнулися моєї руки, і я не змогла стримати зітхання. Щось у цьому чоловікові видавало закоренілого власника. Він ніби вже вважав мене своєю здобиччю! А я його ненавиділа. Чому?!

Відверто кажучи, майже ніхто з присутніх не здавався монстром. До півночі оточуючі залишаться людьми. Деяких із них я вже зустрічала, про інших чула, про кількох знатних панів читала в газетах. На перший погляд в них не було нічого зловісного.

Ось тільки після дванадцятої почнуться торги. З ким я покину цей зал? З юним баронетом із далеких південних земель? Зі старим графом із західної провінції? Може, з люб’язним лордом Рендалом? Або, якщо боги розгніваються, з наслідним принцом, якому кортить підшукати нову «іграшку»?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 205
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"