Читати книгу - "Весняна казка , Еммі Берн "

94
0
В повній версії книги "Весняна казка" від автора Еммі Берн, яка відноситься до жанру "Сучасний любовний роман 💑💕📚", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Весняна казка , Еммі Берн » від автора - Еммі Берн, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Сучасний любовний роман 💑💕📚" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Весняна казка , Еммі Берн " з друзями в соціальних мережах: 
Він мажор який ніколи в житті не чув слова, ні , а я ж проста дівчина із величезними проблемами . Але одного дня він пропонує стати його фіктивною нареченою , в обмін на вирішення моїх проблем . Але чи стане моє життя після цього кращим ? Та які випробування чекають мене по переду .

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 27
Перейти на сторінку:
1

Марі


Боже як же сильно я запізнююсь в університет , бігаю по дому та не можу ніяк знайти свій телефон. До автобуса ще десять хвилин , ну що це за прокляття таке . Роблю останню спробу знайти його

— Домовий , домовий погрався та й віддай - знаю безглуздо, по дитячому, але варіантів більше немає.

Пробігаюсь очами знову по кімнаті , але дива не сталось . Все часу немає виходжу в коридор і на тумбочці  біля виходу лежить мій телефон. Значить закляття працює , тому що я точно пам'ятаю його тут не було . Кидаю його в рюкзак , і біжу на автобус, та напевно все моє везіння закінчується в квартирі, адже автобус проїжджає повз мене не зважаючи на мої крики і махання руками .

Мені не можна запізнюватись ,  я вчусь на бюджеті на юриста , але ким саме мрію стати ще не вирішила . Просто професія хороша , та й батько з дитинства вчив мене різним законам . Хоча сам потім жалівся що командувати мною не виходить , адже я використовувала все проти нього ж . Йду тротуаром , іншого виходу немає , я живу на свою стипендію і на таксі грошей у мене немає.  Відчуваю холодні крапельки по тілу, просто прекрасно тільки от дощу мені не вистачало . Ще й одягнулась я дуже легко , я не змерзлячка, а тому як тільки показується сонечко , мене важко заставити вдягнутись тепло . І от зараз квітневе сонечко засвітило , і окрім легкого худі та джинс нічого більше немає . Хоч бабуся просила одягнути легку куртку , та я завжди роблю все по своєму .

Дощ посилюється, а з ним і мій жахливий настрій, це не день, а чорті що . Але мої проблеми на цьому сьогодні не закінчуються , адже біля мене проноситься  чорне BMV , бруд з калюжі красиво розтікається по моєму одягу. А найбільше його виявилось на моєму рудому волоссі , це просто безумство, прокляття якоїсь відьми сьогодні на мені . По іншому пояснити це все я не можу . Я вже на стільки розлючена , і тому коли бачу що авто зупиняється , швидко мчу до дверей водія. Ну зараз я тобі все висловлю мажоре .

Підходжу і впевнено стукаю по вікну , прекрасно недоумок ще й телефоном розмовляє, а це, між іншим порушення правил дорожнього руху. Скло опускається і на мене піднімає незадоволений погляд молодий хлопець . Чорне волосся, красиві карі очі , невеличка щетина яка тільки прикрашала хлопця , акуратний ніс та не сильно пухкі губи робили його приголомшливо красивим . По його погляді я розумію , що вже занадто довго витріщаюсь на нього мов дурепа . Тому згадую причину свого візиту , і більше не дивлюсь в такі притягуючі мов магніт очі.

— Ти права на базарі купив? Ще й телефоном розмовляєш , ти в курсі що це порушення ? Летиш невідомо куди , мене всю болотом обмастив , як я по твоєму так маю з'явитися в університет? - злість накривала мене все більше, адже він з призирством подивився на мене із словами " я тобі передзвоню " скинув нарешті виклик  .

— Все сказала ? Кажи скільки ти хочеш і я поїхав - його нахабство вивело мене із себе ще сильніше. Та що він там про себе думає .

— А по твоєму все у папірцях вимірюється ? - зриваюсь на крик , його ця награна посмішка мене бісить . Так і хочеться заїхати йому по морді , але це буде або хуліганка або легкі тілесні .

— А що тоді тобі треба ?- дощ почав посилюватись , чорт забирай, я страшенно спізнююсь.  

— Мені потрібно бути в університеті Шевченка за 15 хвилин , твої вибачення , та багато вологих серветок - хлопець протирає пальцями очі , обдумуючи мої слова.

— Сідай - ну хоч в університет не запізнюсь це вже добре .

У салоні приємно пахне чоловічими парфумами , хлопець мовчи дістає із бардачка велику пачку вологих серветок і подає мені.  А я все ще чекаю на вибачення , але напевно у лексиконі хлопця таких слів немає . Та не встигаю я пристебнути пасок безпеки, як він зривається із місця. Швидкість набирає дуже сильна , на спідометрі вже 180 , серце готове вистрибнути . Ну і день сьогодні, не хватає тільки розбитись сьогодні , та тільки так ми встигнемо доїхати на інший кінець міста. Тому не втрачаю часу і починаю чистити свій одяг , якщо з джинсами все пройшло гладко і плями зникли . То моє рожеве худі , було зіпсованим  і окрім пральної машини нічого не справиться із цими плямами. Волосся я також змогла привести у більш менш нормальний стан , я не фарбуюсь тому переживати що макіяж зіпсувався не потрібно.

— Худі зіпсоване , чорт - збираю весь мусор і кладу собі у рюкзак , ніколи не смічу на вулицях . Якщо потрібно буду носити весь день , але забруднювати середовище не стану  .

— Приїхали , навіть швидше тільки 13 хвилин пройшло - хлопець погляду із дороги не зводить . Я так і знала що вибачень не буде.

— Дякую за те що допоміг - я не така невдячна , він міг просто поїхати , але все-таки послухав мене.  Хлопець нарешті переводить свій погляд на мене, а у мене все тіло покривається сиротами.

Він мочки нахиляється назад і дістає звідти худі від бренду balenciaga , та подає його мені.

— Повинно підійти - я в повному шоку , але худі беру , я ж не піду такою в універ на пари.

— Я вам поверну , але не сьогодні - я настільки розгубилась, що говорю  повну нісенітницю . Звісно не сьогодні Міра . Але хлопець тільки посміхнувся , тільки тепер щиро і став ще красивішим, так ану перестань витріщатись на хлопця . Кажу сама собі , а то точно збоку як дурненька виглядаю .

— Мене Марк звати - і що мені на це відповісти , так зберись, а то так ніби вперше з хлопцем розмовляєш.  

— А мене Міра - повітря стало катастрофічно мало . Потрібно вибиратись звідси , а то не хватало ще свідомість тут втратити .

— До зустрічі - мило посміхаюсь , та швидко виходжу з машини.  Дощ ще падає, тому ховаю його худі в сумку і швидко біжу у корпус .

Не повертаюсь , я і так чула що Марк поїхав , але от ідіотка, а номер взяти , як я тепер його поверну.  Сьогодні явно не мій день , тому щоб не осоромитись ще більше біжу у вбиральну на першому поверсі, потрібно передягнутись.  Розглядаю себе у дзеркалі, так воно трішки завелике, але виглядає красиво , приємна тканина одразу видно дорога річ.  І він так спокійно мені її дав , але найбільше мені подобається запах , худі ще пахне його парфумом . Своє худі складаю у рюкзак , так потрібно бігти на пари , адже я вже на пару хвилин спізнююсь .

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Весняна казка , Еммі Берн », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Весняна казка , Еммі Берн "