Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

15
0
В повній версії книги "Дар для Яри" від автора Марина Орєхова, яка відноситься до жанру "Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Дар для Яри, Марина Орєхова» від автора - Марина Орєхова, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Дар для Яри, Марина Орєхова" з друзями в соціальних мережах: 
Кожній людині іноді хочеться дізнатися, що на неї чекає в майбутньому. Але я зовсім не для цього стала ворожкою - просто мій червоний диплом психолога виявився нікому не потрібен. Зате тепер я затребуваний консультант із карт Таро! Хоч і не маю магічних здібностей, на відміну від мого коханого – зірки одного популярного телешоу про екстрасенсів. Ось тільки мою давню мрію не здатна здійснити жодна магія у світі. Так я наївно думала, поки одного разу не зустріла справжню ворожку з іншого світу. Вона зробила мені особливу пропозицію, але попросила дещо натомість. Якби ж я знала, чим це обернеться! <a class="btn btn-warning" href="https://booknet.com/uk/book/veslnii-salon-vdmi-agati-b399041" rel="nofollow" target="_blank">ЧИТАТИ "Весільний салон відьми Агати"</a>

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 174
Перейти на сторінку:
1. Пролог

Присвячую цю книгу пам'яті дідуся та бабусі,

які, на жаль, вже не дізнаються про її вихід.

А може, й дізнаються, але з іншого, кращого світу.

 

- Великий Майстре, дозвольте представити вам мою ученицю і наступницю - Яру, - чемно сказала Ніневія, схиливши голову перед правителем.

 

Високий статний чоловік із чорними, як вугілля, очима насупив густі брови і почухав акуратно вистрижену бороду. Його пронизливий погляд впився в моє обличчя. Я стояла за спиною ворожки Ніневії і мовчки чекала звернення до себе. Він, мабуть, чекав від мене якогось жесту пошани: поклону або поважного кивка, а може, благоговіючого покірного погляду.

Ось тільки я якось не звикла розшаркуватись перед знатними особами, тому просто стояла, гордо випрямивши спину, і з цікавістю розглядала Великого Майстра. Помітивши його несхвальний погляд, я нічого іншого не вигадала, як зробити кривенький реверанс, схопившись за поділ спідниці. Так безглуздо і кумедно я виглядала востаннє тільки у старших класах, коли на шкільну дискотеку вбралася в мамине плаття та підбори.

- Вітаю! – голосно сказала я, дивлячись прямо йому в очі. Хотіла простягнути руку, але тут же згадала, що треба поводитися так, як місцевий люд. Мабуть, потискання рук, тим більше між людьми протилежної статі, - це вже зайве.

Він цікаво розглядав мене, а я його. Якби Ніневія не сказала, що це той самий Алістер - правитель Феєрії, я б на вигляд ні за що не здогадалася.

Одягнений він був просто, майже непоказно: у прості широкі лляні штани гранітного відтінку і вільну білу сорочку з вирізом на грудях, що відкривала напружені потужні м'язи. Він був плечистий і добре складений фізично. Його обличчя випромінювало спокійну впевненість, наче все навколо, включаючи навіть мене, належало тут тільки йому.

- Що ж, нехай покаже, чого навчилася, - сказав він і жестом руки поманив мене з собою в його покої. Я, не видавши хвилювання, що клекотіло всередині мене, наче бурхливе море, підійшла до нього. Ніневія кинулася за мною, але правитель зупинив її.

- Нехай іде тільки вона, – суворо сказав Алістер.

- Але... Великий Майстре, я маю чути її пророцтво. Вона може помилитися у тонкощах трактування.

- Якщо хоче жити, нехай не помиляється, - відрізав він і, обхопивши моє зап'ястя рукою, силоміць потягнув за собою, пришвидшивши мій крок.

Від його торкання по тілу пробіг електричний струм, наче мене вразила блискавка. Я по інерції зробила кілька кроків за ним у просторий хол, після чого він відпустив мою руку. Двері за мною зачинилися, і ми залишилися самі. Я спиною відчувала хвилювання Ніни, яка була відрізана від мене масивними дубовими дверима, прикрашеними вензелями з позолоти. Але чим далі я віддалялася від неї, спішно перебираючи ватяними від хвилювання ногами по килимовій доріжці вглиб довгого коридору, тим більш приглушеним ставало моє хвилювання. Наче воно було зовсім не моє, а ворожки Ніневії, що вперше виявилася поза справ.

Алістер швидко йшов довгим коридором, а я йшла за ним. Тонкі шпильки моїх витончених туфель потопали в пухнастому килимі. Я квапливо йшла і думала не про те, що на мене чекає далі, а як би не зачепитися і не зламати підбори. А було б кумедно! Адже вся ця історія і почалася зі мною зі зламаного підбора... Тієї злощасної п'ятниці, коли я сама собі навіщувала неприємності...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 174
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дар для Яри, Марина Орєхова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дар для Яри, Марина Орєхова"