Читати книгу - "187 секунд, Alana Nesta"

187 секунд рівно стільки необхідно ліфту, щоб піднятись з першого поверху на двадцять шостий, а потім ще  стільки ж  щоб спуститись назад. І це не рахуючи час на те щоб чоловік, який зайшов зараз в ліфт вийшов на своєму поверсі, - така думка промайнула в мене в голові, як тільки я ступила в під'їзд і побачила чоловіка, що зайшов в ліфт і збирався натиснути на кнопку.

- Зачекайте  - що сили закричала я і щосили побігла до відчинених дверей.
Чоловік опустив руку і зачекавши мене.

Намагаючись отамувати подих я хотіла натиснути на кнопку 24 і вдарила по руці чоловіка, який стояв за мною і напевно також підняв руку щоб натиснути на кнопку.
- Даруйте, - сказала я і невзнала свій голос, вийшло якось зависоко. Чи то біг так вплинув на мене, чи ще щось.
Незнайомець підійшовши, не дивлячись в мою сторону, мовчки натиснув спочатку на 24, а потім на 26 поверх.
- Куди Ви так поспішали? Як наче за Вами хтось гнався?
- Додому, стиха відповіла я.
- А що дома?  Вас невимкнута праски чи голодні чоловік з діти, а це був  останній ліфт на сьогодні?
- Ні, нічого з  перерахованого вище, відповівши я повернула голову в його сторону. Просто я дуже зморена, через купу роботи та безсоння, тому й хочеться бистріше потрапити додому, може вдастся лягти раніше спати.

Після моїх слів в ліфті запанувала тиша. Я вже вирішила, що на цьому наша розмова закінчена, але тут Незнайомець з тиха промовив.
- А знаєте, що найкраще допомогає при безсонні?
- Ромашковий чай, тепле молоко з медом чи снодійні?
- Не дай Бог!  Перші два варіанти скоріш за все Вам не допоможу, а снодійні то досить радикально, вони тільки зашкодять.
Тоді що? - запитала я не зводячи погляду з сірих, як зимове море очей, в яких бісенятами іскрилась посмішка.
- Від безсоння, тут від зробив паузу і випалив, - дуже добре допомогає "секс".

Як би я не була настільки зморена, я можливо, якось по іншому відреагувала на це, але.... Я лише спокійно запитала.
- О про такий передовий спосіб лікування я чую вперше. А що, у Вас є доказова база разом з апробацією результатів дієвості цього способу лікування? І якщо я й надіялась його збентежити, то нічого з цього не вийшло.  Зрозуміло ж, якщо він так спокійно фліртує з незнайомою жінкою, то яка там ніяковість. Тому я ні трохи не здивувалася, коли він нахилився і майже мені на вухо прошепотів.
- З доказовою базою Ви напевно зможете ознайомитись в Інтернеті за допомогою пошукової системи Google, а ось апробацію ми зможемо зробити прямо зараз.

    Після чого від трохи відійшов і перевів погляд на моє лице. Це був виклик. І я його прийняла.
- Окей! В моїй квартирі буде зручніше я тільки й встигла відповісти я і двері прочинились. Хоча на справді на душі не було так спокійно. Там мої бісенята, які наче завжди були за будь який кіпіш, бігали з транспорантами кшталт " тікай, ти що твориш", " дурепа, а може він ман'як" .

Я вийшла з ліфту не дивлячись назад відчинила двері квартири і тільки тоді повернулася. Він все ж таки зайшов в квартиру, а я сподівалась, що ехо кроків за спиною, то мої марення. Присівши, щоб зняти взуття він раптом підняв голову і сказав.
- Доречі, мене звати М,
- Стоп, - зупинила його я, - не треба імен. Це ж просто дослід. Хоча я буду звати тебе Морфей.

Деякий час панувала тиша, але коли ми перейшли до вітальні він все ж таки запитав.
- тоді, як мені тебе називати?
- Ліса.
- невже! Богиня Безумства?!!
- о приємно спілкуватись з освіченою людиною. А якщо зважити на те що зараз коїться це ім'я мені дуже підходить, чи не так?