Читати книгу - "Зоряна раса анунаків на планеті Земля , Веле Штылвелд"

Давайте розбиратися:
Зоряна раса харчувалася виключно нектаром рідкісних квітів та фруктів, які вони вирощували у спеціальних біокупсулах. Їхні напої були засновані на ферментованих соках цих рослин, що давало їм надзвичайну енергію та довголіття.
Основні суперечки серед них стосувалися методів покращення врожайності та збереження екосистеми. Вони також обговорювали філософські питання про природу всесвіту та своє місце в ньому.
Їх називали медоносами через їхню здатність виробляти унікальний мед, який мав цілющі властивості і був основним експортним товаром.
Кров у них була блакитна через високий вміст міді в їхньому організмі, що також надавало їм стійкості до земних хвороб і токсинів.
Земні раби, бачачи технологічну перевагу та багатства своїх господарів, могли організувати повстання, прагнучи свободи та рівності. Повстання могло бути викликане жорстоким поводженням або бажанням отримати доступ до ресурсів та знань Зоряної раси.
Так що аннунаки, незважаючи на свої передові технології та знання, зіткнулася з викликами на Землі, включаючи внутрішні конфлікти та повстання земних рабів. Їх унікальний спосіб життя та біологія зробили їх як уразливими, так і сильними у новому світі.
Аннунакі, згідно з міфологією, створили складну соціальну структуру в далекому космосі, що включає різні типи планет:
Ці планети служили основними центрами управління і координації. Тут знаходилися головні адміністративні та наукові установи аннунаків. Базові планети були високорозвиненими і мали всі необхідні ресурси підтримки життя і технологій.
Планети розширення: Ці планети використовувалися для розширення впливу та ресурсів аннунаків. Вони були менш розвиненими в порівнянні з базовими планетами, але мали значні природні ресурси, які використовували аннунаки для своїх потреб.
Планети колонізації: Ці планети призначалися для заселення та розвитку нових суспільств. Колонізаційні планети часто перебували на стадії активного освоєння та розвитку інфраструктури. Вони служили місцем проживання для анунаків та їх рабів, які виконували основну роботу з освоєння планет.
Земля могла виявитися особливою планетою з кількох причин:
- Металева планета: Земля відома як "металева планета" через багаті поклади металів, таких як залізо та мідь. Ці ресурси були вкрай важливими для аннунаків, оскільки вони використовували їх для своїх технологій та будівництва.
- Унікальні умови: Земля мала унікальні умови для життя, що робило її привабливою для аннунаків. Клімат, атмосфера та наявність води сприяли створенню стабільного середовища для життя та роботи.
Аннунакі використовували людей як рабів для виконання важких та рутинних робіт. Люди відповідали потребам аннунаків завдяки своїй фізичній витривалості та здатності адаптуватися до різних умов.
Таким чином, соціальний соціум аннунаків у далекому космосі був складним та багаторівневим, з різними типами планет, кожна з яких відігравала свою роль у їхній цивілізації. Земля, завдяки своїм унікальним ресурсам та умовам, займала особливе місце у цій структурі.
Згідно з шумеро-аккадською міфологією, анунаки були молодшими богами, що населяли землю, підземний світ і небеса. Їхнє прибуття на Землю пов'язане з міфами про створення миру та людства.
У міфах анунаки часто згадуються як боги, які допомагали в облаштуванні миру та створенні людей для полегшення своєї праці
Ануннаки шанувалися як божества у шумеро-аккадській міфології. Їх культ включав поклоніння різним аспектам природи та господарської діяльності, таким як землеробство та скотарство.
Технології та матеріали: Піщаник та болотяна цегла: Ці матеріали були широко доступні і легко оброблялися в давнину. Вони використовувалися для будівництва храмів, статуй та інших споруд.
Глина була доступним та довговічним матеріалом для запису інформації. Таблички з клинописом використовувалися для зберігання адміністративних, юридичних та релігійних текстів.
У вавилонській ієрархії богів молодшими богами вважалися Воно та Уруки. Старшими богами були Аннунакі, які включали таких богів, як Ан, Енліль, Енкі та Нінхурсаг. Ці боги займали вищі позиції в пантеоні і відігравали ключові ролі в міфології та релігії Вавилона.
– Ра: Верховний бог сонця.
- Осіріс: Бог потойбічного світу.
- Ісіда: Богиня родючості та материнства.
- Гор: Бог неба і правитель Єгипту після Осіріса?
Аннунаки у вавілонській міфології вважалися найвищими богами і часто асоціювалися з небесними та земними справами. Вони не лише керували світом, а й взаємодіяли з іншими пантеонами, такими як єгипетська та грецька. Взаємодія між різними божественними ієрархіями часто відображалася в міфах і легендах, де боги різних культур могли бути зіставлені або об'єднані в синкретичні культи.
Відомо, що на Землі отримали нащадків космічних анунаків як правителів окремих міст-держав. Ці правителі мали величезні запаси золота і прагнули експансії. У той самий час вони перетнулися з богами стародавнього Єгипту, серед яких були місячні боги, які влаштувалися супутнику Землі.
Аннунакі та єгипетські боги: Аннунакі, які прийшли зі зірок, зіткнулися з єгипетськими богами, які вже мали свої території та вплив. Це могло призвести до тертя через боротьбу за ресурси та владу.
Місячні боги: Місячні боги, що влаштувалися на супутнику Землі, могли мати свої інтереси та конфлікти з аннунаками, які прагнуть розширення своїх володінь.
Нові боги, що прибули з космосу, могли вступити в конфлікт із уже існуючими божественними народами Землі. Ці війни були викликані боротьбою контролю над ресурсами і територіями.
Поразка чергових богів з космосу могла призвести до значних змін в історії землян, включаючи зміну правителів та зміну культурних та релігійних практик і могла призвести до зміни правителів та встановлення нових династій, що вплинуло на політичну карту стародавнього світу.
Вплив різних божественних народів міг призвести до синтезу культур та релігійних вірувань, що позначилося на міфології та традиціях давніх цивілізацій.
Ці події та взаємодії між божественними народами з космосу та земними реаліями залишили глибокий слід в історії людства, формуючи його культурну та релігійну спадщину. Шумери використовували глину як основний матеріал для запису інформації з кількох причин:
Шумери використовували техніку клинопису, за якої за допомогою спеціального інструменту (зазвичай очеретяної палички) робили на сирій глині ??поглиблення та символи. Це дозволяло створювати довговічні записи, які могли зберігатися протягом століть.
Після того як таблички були записані, їх часто обпікали в печах, що перетворювало м'яку глину на тверду та міцну масу. Випалення значно збільшувало довговічність табличок, захищаючи їх від руйнування. Однак багато табличок, можливо, не проходили випал, і їхня довговічність залежала від умов зберігання.
Деякі шумерські таблички справді пережили давні пожежі та катаклізми. Наприклад, при руйнуванні міст або внаслідок природних катастроф, таких як повені, глиняні таблички могли бути закопані в землі або зазнати високотемпературного впливу, що також могло призвести до їх випалу та консервування. Таким чином, багато існуючих зразків шумерського клинопису збереглися завдяки випадковим обставинам.
Використання глини як інформаційного носія дозволило шумерам створювати довговічні записи, що збереглися до наших днів. Це стало можливим завдяки поєднанню доступності матеріалу, технології клинопису та методів обробки, таких як випал. Шумерські таблички є важливим джерелом інформації про культуру та знання цієї давньої цивілізації.
Понад 6000 років тому, в Месопотамії виникла одна з перших цивілізацій людства, шумери залишили незабутній слід в історії астрономії. Ця стародавня культура, що розвинулася на землях Месопотамії, і створила напрочуд докладні глиняні карти нашої Сонячної системи. Ці ранні астрономічні діаграми як демонструють вражаюче розуміння космосу, а й розкривають дивовижна майстерність шумерських учених і художників.
Шумери першими усвідомили, що Сонце - це зірка, що знаходиться в центрі Сонячної системи, навколо якої обертаються планети. Їхні астрономічні знання спиралися на спостереження за небесними тілами, які вони проводили протягом багатьох років. Глиняні таблички, що збереглися, містять точні записи про рух планет, їх орбіти і відносне становище один до одного. Наприклад, вони могли передбачити зміни у видимості планет, такі як затемнення або з'єднання, що підкреслює їхнє глибоке розуміння астрономічних явищ.
Шумери також розробили систему поділу часу на основі циклів Місяця, яка стала основою для пізніших календарів. Їхні знання з астрономії служили не тільки практичним цілям — наприклад, для сільського господарства та навігації — але й мали духовне значення, формуючи уявлення про божественний і космічний порядок.
Однак серед наукових досягнень шумерів є дещо більш загадкове. Деякі з їхніх астрономічних діаграм містять зображення колосальних істот, які викликають багато питань. Ці таємничі фігури, можливо, відображають міфологічні уявлення шумерів про космос, де небесні світила і боги перепліталися в єдину картину світобудови. Можливо, вони служили символами, що представляють сили природи або небесні явища, що уособлюють взаємодію людини і космосу.
Вони зробили значний внесок не тільки в астрономію, а й у розвиток писемності, математики та мистецтва. Шумерські астрономи і жерці, прагнучи осягнути таємниці Всесвіту, заклали основи для майбутніх поколінь вчених.
Таким чином, шумери являють собою не тільки одну з перших цивілізацій, але й попередників сучасних астрономічних знань. Їхня робота та спостереження продовжують надихати вчених і дослідників, відкриваючи двері до розуміння нашого місця у Всесвіті.