Читати книгу - "Рід Добрянських. Генеалогія і спогади, Леонід Добрянський"

Мета видання цієї книжки - зберегти відомості про моїх пращурів і передати це знания наступним поколінням нащадків. Важливим завданням вважаю також заохотити наочним прикладом інших, щоб вони не полінувалися в суєті повсякденних клопотів і зберегли пам'ять про своїх предків. Нехай то буде систематизовано і записано на папері, зафіксовано на фотоплівці чи відеоплівці.

Треба сказати, що нахил до записування спогадів і цікавість до власного родоводу виявилися досить давно у багатьох моїх родичів з роду Добрянських. Їхні спогади вміщено в другій частині цієї книжки. Але найбільшим ентузіастом цієї справи вважаю Лизавету Захарівну Добрянську. В 80-х-90-х роках вона вела активне листування з багатьма родичами і була наче координаційним центром. Вона зберегла багато фотографій, вела статистичні записи - хто коли народився, де проживає, коли помер. Опитала багатьох людей старшого віку в Михайлівці. Загалом саме її матеріали покладені в основу цієї книжки.

«В пошуках свого коріння». Зліва направо: Степан Павлович Проценко, Олексій Михайлович Добрянський, Леонід Анатолійович Добрянський, Лизавета Захарівна Добрянська (с. Михайлівка, 5.07.1987 р. Подвір'я Л. 3. Добрянської).

Великим поштовхом до завершення цієї роботи були приїзди в Київ з Башкирії Олексія Михайловича Добрянського, котрий привіз спогади свого батька Михайла Васильовича і дядька Петра Васильовича Добрянських. Вони ще малими дітьми в 1908 р. виїхали разом із своїми батьками з Михайлівки на нові землі в Башкирію. Василь Макарович Добрянський (мій дядько), Лизавета Захарівна, Олексій Михайлович і я уточнили багато деталей щодо наших предків, і, власне, ця книжка є результатом спільних зусиль. Мені вдалося лише систематизувати дані і скласти генеалогічні схеми за відомою методикою.

В першій частині книги - генеалогії - зібрані по можливості всі відомості про найстарших членів роду. Найбільш докладно висвітлено рід Добрянських. Серед інших фамілій охарактеризовані лише ті, які свого часу поріднилися з Добрянськими, тобто це жіночі лінії. Так, моя прапрабаба Марія - з роду Яроцьких, прабаба Василина - з роду Курінних. Бабуся Меланка Юріївна походить з роду Танців (по батьку) і Мелників (по матері).

Друга частина книги - спогади. Так сталося, що незалежно один від одного сторінки свого життя власноручно записали Макар Дмитрович Добрянський (1958 р.), його племінник Дмитро Захарович Добрянський (1935-1950 рр.) і двоюрідний брат Михайло Васильович Добрянський (1983 р.). Трохи згодом ця ідея була підтримана іншими родичами. Свої спогади лишили Петро Васильович Добрянський, Василь Макарович Добрянський і Лизавета Захарівна Добрянська. Олексій Михайлович Добрянський до спогадів свого батька і дядька написав коментар, який багато що уточнює. Гаврило Тимофійович Лещенко - відомий український вчений, видатна особистість, також веде своє коріння від описаних у цій книзі фамілій. Статтю про його життя написав Віктор Акуленко.

Буду вдячним кожному, хто відгукнеться і зробить доповнення чи уточнення до наведених тут даних за адресою: [email protected]

Леонід Добрянський