Читати книгу - "Обрана бути собою, Ельма Кіраз"

— Це… це було жахливо, — я прокліпалась, а потім відхилила голову назад. За нею потягнулось і тіло.

— Що? — важко дихаючи спитав він, — якого дідька, Регіно!?

— Вибач. Кажу, як є, — мої руки потягнулись до тоненького покривала, щоб загорнутись в нього.

— Тобто це все? Я не зміг переконати тебе?

— Не зміг, — я байдуже знизила плечима, — це був наш найгірший секс за весь час. Ти навіть не намагався.

— Але ти ж кричала…

— Від розчарування, — я розсміялась, — вибач. Вирвалось.

— Тобто ми вже рік разом, а ти лише тиждень тому сказала мені, що я не влаштовую тебе в ліжку?

— Мені набридло тебе обманювати, сонечко. Все ж, з тобою було добре. Деякий час. Та, що ми рік були разом… це надто голосна заявка.

— Не зрозумів? — чоловік насупився.

— Припини. Я ніколи не звʼязусь з кимось у серйозні стосунки. Це нудно. Нецікаво, — я розслаблено гепнула назад на ліжко, — тому, що ти собі нафантазував, мене теж не хвилює.

— Регіно, але я кохаю тебе! Я…я… Думав, у нас просто складний період зараз, — чоловік підірвався на ноги та нервово почав ходити кімнатою.

— Андрію, ну ти серйозно? — я скривилась, — ми ніколи не говорили про те, що у нас стосунки. Ми просто… розважались.

— Рік? Ти розважалась зі мною рік? — він, здається, багровів від злості.

— І не тільки з тобою, — я самовдоволено посміхнулась і повільно підвелась з ліжка.

— Як це не тільки зі мною!?

— Ну не починай, не вдавай, що нічого не розумієш, — я обережно почала підходити до чоловіка. Покривало вирішило безжально сповзати і от я вже стою перед ним в своєму найкращому вигляді. Я ніколи не соромилась свого тіла, бо воно ідеальне. Всі чоловіки просто голови втрачають, тільки б отримати можливість роздягнути мене. І це я дозволяю робити далеко не всім.

— Регіно, — він прочистив горло, — будь ласка, давай про все поговоримо. Я… я ж не можу без тебе. 

— Не хочу я ні про що говорити, — я схилилась, щоб знову загорнутись в покривало, — ми з тобою спали. Не раз, не два. Виключно цікаві для мене чоловіки опиняються в моєму ліжку. Повір, їх можна порахувати на пальцях однієї руки. У нас же секс був майже рік. Це просто… рекорд. 

— Це має мати логічне завершення, — Андрій торкнувся моїх оголених плечей, — ми повині бути разом і далі.

— Але ти більше не приносиш мені задоволення, — я розчаровано похитала головою, — все стало нудним та передбачуваним. От так як сьогодні… Я мріяла вже просто про те, як ти валиш звідси і ми більше ніколи не бачимось.

Я скинула його руки зі своїх плечей, а потім пройшла в куток кімнати, де неохайно лежала скинута з мене шовкова сукня. Андрій мовчав, здавалося, що він навіть не дихає. Лише мовчки спостерігав за тим, як я приводила себе в порядок. Ми були в номері одного з готелів. На жаль, зараз я живу в домі батьків, бо мою квартиру затопили сусіди. То ж доводиться тиняться всілякими готелями. Бо в батьків лише єдина мрія — щоб я вийшла заміж. Якби вони помітили якогось чоловіка, що виходив з моєї спальні, про це б вже знали всі на світі. Я защепила волосся крабиком і похитала головою, щоб краще та зручніше вклалося. Потім натягла на себе свою білизну та сукню. В дзеркалі я бачила неймовірну жінку, що готова підкорювати світ. В той же час Андрій і далі стояв в одних трусах, вражено спостерігаючи за мною.

— Я думав… що ми одружимось.

— Що!? — я пирснула, а потім залилась ледь не істеричним сміхом, — ти це зараз серйозно?

— Чого ти смієшся? Хіба я сказав якусь дурницю? — голос Андрія був по-дивному холодним.

— Ти сказав максимальну дурницю, сонечко, — я ще раз підвела губи помадою і кинула її в свою сумочку, — я не виходжу заміж. Не вийду ніколи. Моя свобода належить лише мені. А ти будь гарним хлопчиком… забудь про мене.

Я залишила короткий поцілунок на його щоці та взявши свій піджак з крісла, попрямувала геть з номера. Настрій у мене був прекрасний. Я позбулась Андрія, то ж тепер абсолютно точно відкрита для нових знайомств з іншими, не менш цікавими чоловіками. Така вже моя натура. Я отримую від цього шалене задоволення, особливо збираючи трофеї. Коли мені кажуть, що якийсь чоловік вибагливий чи неприступний, то це справа лише кількох келихів вина та моєї ніжної ніжки під столом. І цей любий співрозмовник вже готовий гори звернути, тільки б я й далі дарувала йому свою увагу. З Андрієм все було трохи інакше. Мені справді з ним було добре досить довго, навіть якось по-особливому. Дивувалась сама з себе. Та чудово знала, що й це не назавжди. Час прийшов і чергове чоловіче розчарування… Та знали б ви, як мені байдуже. 
В підземній парковці готелю я натягла на себе свою шубку. Неприємна зима ніколи мені не подобалась. Завжди моєю мрією було вічне літо, та ще досі я ніяк не втілю її в життя. Невеликий будиночок десь на березі моря чи океану, поряд нема жодних сусідів, лише я та неймовірна природа. Влаштовувалися б гучні вечірки для обраних і ніхто б нам не заважав... Та на жаль, поки доводиться лише працювати і мріяти. Я потрясла головою, щоб прийти до тями, сіла за кермо та рвонула додому. 

— О, чим це так приємно пахне? — я швидко роззулась з незручних чоботів та швидко попрямувала до кухні.

— Твоя мати знову намагається створити якийсь кулінарний шедевр, — відповів тато, не відриваючись від читання газети. Це його обовʼязкова ранішня терапія. Без неї не починається жоден день. Незважаючи на те, що всі потрібні новини давно вже можна прочитати в інтернеті.

— І, здається, їй це дуже непогано виходить, — я підійшла ближче та поцілувала спочатку батька в щоку, а потім маму, що якраз витягувала деко з духової печі.

— Обереж-ж-жно… Готово, — мама задоволено кинула рушник на стільницю і кухню заполонив неймовірний аромат.

— І що це? — я з очікуванням спитала.

— Пиріг з грушею. Побачила на картинці і відразу захотілось спробувати…

— І мені теж, — я засміялась.

— Регіно…— мама наче згадала щось дуже важливе та різко повернула голову до мене, — ти не ночувала вдома?