Читати книгу - "Я хочу доторкнутися до тебе, Черниговчанка Тата"

- Жанр: Поезія
- Автор: Черниговчанка Тата
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я кохаю тебе так сильно.
Я літаю, з тобою я вільна,
Та бажаю тебе до тремтіння,
До метеликів в животі
І нехай ураган назустріч,
Злива, грім та стрімкі потоки,
Я прийду, щоб ми віч на віч,
Прожили сто щасливих років.
Обніму я тебе за плечі,
Ми не скажемо модні речі,
Просто серце до серця лине
І кохання нас не обмине.
*****
Не повертайтесь до тих коханих,
Які пішли, залишивши вас.
Нехай від болю ви, ніби, п’яні
І він летить цей мигтливий час.
Нехай озера, то ваші сльози,
Не висихають вони ніяк.
Ви закриваєте рот та крик ваш
З вас виривається ніби птах.
Душа все плаче, але вже хоче,
Відчути легкість, відчуть політ,
Бо їй не сила терпіти, ніби,
Їй би вдихнути радість тих літ.
Не повертайтесь до тих, хто болю
Додав до ваших щасливих днів,
Розвійте тугу, як сніг по полю,
Туди ж розкиньте і весь свій гнів.
І зійде знову щаслива зірка,
Та не одна, а їх цілий вінець,
На небі колом у танці швидкім
Всі затанцюють і горю кінець.
Не повертайтесь до того болю!
Над вами щастя уже вінець!
***
Теплим дощиком впаду
Я на твої плечі,
Нагадаю , що я є
У цей тихий вечір.
Щоб ти, раптом, не забув,
Як тебе чекаю,
І слова, що говорив:
"Я тебе кохаю".
Пам’ятай, що я дивлюсь
Завжди в твої очі,
І за нас обох молюсь
Вже кожної ночі.
Видаляй, не видаляй
Не вийде, це правда.
Забувай, не забувай
Залишусь назавжди.
Зіронькою пропливу
В небі над тобою
І закрию від усіх
Щоб ти був зі мною.
Поцілую серденько
Щоби не хворіло
І щоб билось як моє,
Та так же горіло.
***
Однокласниці
Пам’ятаєш , Галочко,
Нашу другу школу?
Як ходили Білостоком,
Як ставали в коло.
Як гралися у м’яча,
Катались на санках,
Кожен мріяв про своє,
Але слухав мамку.
Розлетілись ми по світу
Як пелюстки мальви.
Що збулося з наших мрій,
А що вийшло зайве.
З днем народження тебе!
Я вітаю, мила,
І найкращого в житті,
Все, що ти хотіла.
***
Я хотіла би в Париж,
Разом із тобою.
Запроси мене туди
Ранньою весною.
Навіть, якщо ми чужі,
Якщо так здається,
Запроси мене туди
Й погане минеться.
Нехай тиша старих вулиць
Милує собою,
А ти поруч, поруч, поруч
Йдеш тепер зі мною.
Я тримаю твою руку
Так, аж серце скаче.
Я, як дівчинка з тобою,
Мій любий юначе.
І нехай сивіють скроні,
Та і тиск вже скаче,
Ми з тобою у Парижі,
Милий мій юначе.
***
Як незвіданий світ,
В небі зорі сіяли
І замріяна я
У той світ заглядала.
Там все моє життя,
Як сторінки мелькало,
Щось пішло в забуття,
А щось вперто стояло.
Те – хотілось забути,
Те – хотілось зарити,
Чимось дуже важким
Навіки придавити.
Зраду рідних і близьких
І все, що не збулося,
Вірність мого кохання,
Що пустим їм здалося.
Свою рідную Душу,
Як відмити від всього?
Що зробити я мушу?
Де сховатись? У кого?
Як, скажіть мені люди,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я хочу доторкнутися до тебе, Черниговчанка Тата», після закриття браузера.