Читати книгу - "Закохана В Диявола, Ксю Бадб "

ДЕВІД

Лізі
" Яка на хрін дружина???? Ти що йобнувся???"

Вдруге перечитаю повідомлення від Ліз, думаю, що їй відповісти. Це рішення було прийняте досить спонтанно, коли мені охоронець написав, що якийсь чмир до них підкачує свої яйця, а потім ще й не хоче їх відпускати. У мене було два варіанти, або щоб йому прострелили голову, або налякати його моїм прізвищем. Казати, що Лізі просто моя подруга, знайома і так далі, не мало б такого впливу. А от полізти до дружини Девіда Сореро, це означає підписати собі смертний вирок. Дивлюся на повідомлення і розумію, що жінка там просто знаходиться на межі злості. Якби я був поряд, впевнений вона вирвала б мені язика за такі слова. 
Девід
" А ти що, маєш щось проти?"

Знаю, що повідомлення також зухвале, але з нею по-іншому не можна. Мені з цією жінкою не бачитися ще 4 дні, а я вже сумую за всіма її вибриками і провокаціями, якими вона наповнила моє життя. 

Лізі
"Так, напевно, блять, маю. Я маю право хоча б знати про це, що я твоя дружина."

Мені стає дивно, що вона навіть не заперечує той факт, що це може бути. Цікаво, цікаво, як далеко ми дійдемо. 

Девід
"Тобто, якби ти знала, тебе б це не шокувало і ти була б не проти."

Декілька хвилин тиші, жодної відповіді. Бачу, що повідомлення прочитане, але жінка мовчить.

Лізі
" Ти придурок!!!!! Я краще за чорта заміж вийду!"

Розумію, на цьому розмова закінчена. Ну і добре. Сьогодні в мене ще занадто багато справ, щоб сперечатися з цією маленькою колючкою.
Прилетів я сюди заради вирішення деяких питань по бізнесу і поки що результати не зовсім втішні. Це, звісно, лише один день, попереду ще чотири, але я не знаю, який може бути наступний. Партнер, не хоче зустрічатися зі мною, не дивлячись на вигідні пропозиції і навіть на нативні погрози. Він просто не реагує тому, що вирішив, що співпраця з Девідом Сореро погано впливає на його репутацію.
- Ну що ж, з цим мені доведеться розібратися. - видихаю та наливаю собі склянку коньяку. Без алкоголю зараз мені легше не стане.
Вечір проходить весь у роботі, тому приїжджаючи в готель просто вирубаюся. Завтрашній день буде ще більш емоційнім, через те, що мені потрібно підписати контракт з людиною, яку я не переварюю взагалі. Але нічого, цей бізнес будувався явно не з тими людьми, які мені подобаються. Цей бізнес будувався з тими, хто зможе втримати його на плаву. Тому виключаю будь-які емоції і залишаю лише професіоналізм.

Дивлюся по камерах, чим займаються Лізі. Жінка ще мирно спить у ліжечку, повністю роздягнута, але ковдра, яка прикриває найцікавіше, змушує мене посміхнутися і вимкнути камеру.
Іду збираюсь та виїжджаю на офіс. Спочатку треба зібратися з підготовкою договорів до моменту зустрічі. Ближче до вечора ми всі збираємося в конференц-залі і я чекаю прибуття свого партнера. Вирішив ні на що не відволікатися, але телефон залишається увімкнений на беззвучному і лежить дисплеєм уверх, щоб я міг бачити, якщо раптом щось станеться. Як тільки заходить мій партнер, ми вітаємося та я передаю йому документи для вивчення. І поки він з своїми юристами ознайомлюється з документами, мені приходить повідомлення. 

Лізі
"Зайнятий?"

Я, звісно, зараз не дуже маю змогу їй відповісти, але, можливо, щось сталося і в мене починають гризти сумніви, а також злегка наростає тривога. Я відповідаю.

Девід
" Так на важливій зустрічі."

Жінка читає повідомлення і нічого на нього не відповідає. Я вирішую, що якщо не має відповіді, отже, нічого страшного в неї не відбулося. В якийсь момент мій партнер починає уточнюватися з деякими правками по договору, мої юристи підключаються і ми активно дебатуємо на тему, яка варіація буде сьогодні підписана. В момент, коли мої колеги відволікаються на дослідження останньої частини договору, мені приходить нове повідомлення. Помічаю там вкладення, відкриваю і шкодую, що це зробив.
На фото Лізі, в дзеркалі моєї ванни, в білизні, якщо ті два шматочки мережева можна назвати білизною. Мої думки вилітають, і вся кров з мозку опускається нижче, створюючи натиск у моїх штанах. 
- Блять, Ліз, як не вчасно. - гарчу подумки про себе, розуміючи, що потрібно взяти думки під контроль. Я закриваю вкладення, і за ним приходить ще одне повідомлення. 

Лізі 
"Подобається? Пане Сореро."

Ця жінка зведе мене з розуму. Я приїду і відтрахаю її. І цього разу нічого мене не зупинить. Від цієї думки тілом пробігається жар. Розумію, що відволікся від наших перемовин, тому пробую повернутися. Нічого їй не відповідаючи.
Договір все-таки вдається мені підписати, хоч зосередитись на ньому було складно. І на моє здивування з іншим партнером питання також майже вирішується, тому моя присутність тут не дуже потрібна. Вирішую переночувати і зранку повернутися в місто, не кажучи про це нікому.
Але все-таки не витримую і вилітаю нічним рейсом. О 8-й ранку приземляюся в аеропорту свого міста. Їду додому і в цей момент мені приходить повідомлення, знову ж таки від Ліз.

Лізі
" А це вам, пане Сореро, щоб було на що подрочити. Бо більше вам не світить"

І ще одне фото. Відкриваю його якраз тоді, як піднімаюся по сходах до спальні. Лізі лежить повністю оголена на ліжку, злегка прикриваючи частину своєї голизни ковдрою. В штанах моментально стає тісно і я відчиняю двері. 
- Можливо, ти мені допоможеш подрочити, янголятко? - жінка від шоку витріщає на мене очі і закривається ковдрою. 
- Якого хрена ти тут робиш? - Боже, скільки ще вона буде питати мене, якого хрена я роблю в своїй спальні. 
- Вирішив, що ти подрочиш мені краще, ніж я сам. - Посміхаюся, починаю розстібати сорочку.                - Що ти, блять, робиш? - Вона дивиться на мене так, наче я збираюся її розчленувати. 
- Ну, по-перше, хочу сходити в душ і переодягнутися. Я все-таки з літака. - жінка закочує очі та падає на подушку, вкриваючись ковдрою з головою. Знімаю штани та опускаюсь біля неї. Вона відчуває, що ліжко прогинається і зсовує ковдру на половину обличчя. 
- Душ, по-моєму, в іншій стороні. - дивиться на мене так, що я готовий накинутися на неї прямо зараз. 
- Можливо, потреш мені спинку? 
Уявляю, як Лізі йде зі мною в душ і що я там з нею можу зробити. 
- Можливо, наймеш собі доглядальницю, якщо твій вік не дозволяє самому вже покупатися. - Від її слів мені стає смішно. Я навіть почав забувати, що старше від жінки майже на 14 років.
- А може, я буду тобі доплачувати, і ти будеш виконувати її роль? - жінка дивиться на мене і примружуює очі.
- Обов'язково! Все життя мріяла доглядати за дідом. - від цього мені стає ще смішніше, і я починаю щиро сміятись, падаючи поруч з нею на подушку. 
- Ну що ж, я відчуваю, що ти прокинулася з гарним настроєм. - закочує очі, замотується в ковдру та встає, направляючись до ванни. Повертається перед собою входом:
- Не смій за мною йти. - роблю максимально невинне обличчя.
І поки я повністю пірнаю в свої фантазії про те, як Лізі буде терти мій спинку і доглядати мене, (так, так, я збоченець. І я навіть таке собі уявляю). Проходить хвилин 15 і двері ванни відчиняються. Звідти виходить Єлизавета повністю роздягнута із вологою головою. Йде дуже повільно в сторону гардеробної, зухвало дивлячись на мене.
- Ванна вільна можеш іти туди.- проходить та зникає в гардеробній. 
І тепер в моїй голові є два варіанти. Піти за нею в гардеробну і перегнути її через комод, або все-таки сходити в душ після перельоту. А потім трахнути її на цьому ліжку. Вибираю другий варіант, бо освіжитись мені не завадить. Холодна вода трохи приводить думки в порядок. Я закутуюся одним полотенцем, зав'язуючи його на поясі, та виходжу. Жінка сидить в своєму халаті на ліжку і щось розглядає в телефоні. Її очі досить стривожені, і мій грайливий настрій відразу зникає. 
- Щось сталося, янголятко? - вона підіймає стривожений погляд, і миттєво очі змінюють свій настрій. Вона ковзає від мого обличчя по пресу і зупиняється на низько зав'язаному рушнику. Облизує губи і видихає. Її видих більш схожий на тихий стогін, який вона намагається стримати. 
- Подобається картина? Можеш доторкнутися. - ще зухваліше посміхаюся та підхожу ближче до жінки.
В той же момент телефон знову вібрує. Жінка переводить погляд і її зіниці розширюються. Я забираю в неї телефон так швидко, що вона навіть не встигла зреагувати, що він в мене в руках. Дивлюся на екран, і те, що я бачу, змушує весь мій гнів скипіти в одну хвилину.
Помічаю відправника "Наречений". Відразу у моїй голові спливає та мерзотна пика чоловіка, який програв її мені в покер. Звісно, можливо, я трошки маніпулював ним, знаючи про його залежність від азартних ігор, але це не виправдовує того, що в нього вистачило розуму поставити свою майбутню дружину як ставку. Потім перевожу погляд на текст, і від цього мені хочеться в такому вигляді зірватися і відкрутити цьому козлу голову.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍