Читати книгу - "Секрети відьми: Відкриваючи глибини своєї сили. Книга перша, Vasyl Shyrman"

Це етап, який накриває кожного на магічному шляху. І тут я говорю вже не тільки до відьом, а й до магів. Якщо ви не усвідомлюєте, що думаєте одне, а говорите інше або не точно доносите свої думки, то ви не здатні на правильну взаємодію. Ваша енергетика вже створила певний «суп» і його треба «заправляти» думкою, а вербальність має бути простою і зрозумілою.

Річ у тому, що ви на певному етапі починаєте говорити «мовою мага». Але люди не розуміють цю мову, не в плані термінології, а в плані подачі енергетики. Їхні «комп'ютери» перегріваються, вони не можуть зрозуміти, що ви від них хочете. Тому в спілкуванні потрібно адаптуватися до їхнього сприйняття або ж взагалі уникати контактів поки не навчитеся нової комунікації.

Це не означає, що потрібно перестати говорити з ними на роботі, чи в інших справах. Але спершу має йти думка, образ, мислеформа, а вже потім — слова. Тоді вони зрозуміють і зроблять те, що ви думаєте. Ось чому дуже корисно виписувати свої думки словами — це допомагає синхронізувати мислення і вербальність. Ми вчимося цьому на курсах, пишучи есе. Есе — це тренування, яке допомагає навчитися переводити думку у слова, наче писати закляття. Адже закляття — це стисла вербальна форма мислеформи, яка втілює задум.

Рух, як вираження думки

Насправді коли наш розум був «відключений», ми робили механічні речі. Тобто у нас була механіка, як у звичайних людей, але насправді цієї механіки не було. Чому нас не розуміли інші? Тому, що ми не мали до кінця цієї механіки. Ми виконували певні механічні дії, які виглядали схожими на те, що роблять оточуючі, але завжди були чужинцями. Тільки тому, що наші думки випереджали події. Розумієте, ви зараз на шляху, коли стали дорослішати, а вас оточують малі діти.

Звичайна людина у цьому контексті — це як дитина. Ви виросли на порядок, а вони залишилися дітьми. Це не означає, що їх потрібно гладити по голові, тому що вони почнуть капостити, але ми повинні навчитися доносити до них те, що розуміємо. Інакше ми завжди будемо залишатися чужими. Особливо враховуючи той момент, коли ми починаємо отримувати нові знання, тому що досліджуємо себе, розмірковуємо над цими знаннями.

Коли зникло самозвинувачення за минулі дії, замість страху з'явилася певна внутрішня лють і ми стали щасливішими. Ми почали рости, дивимося на життя по-іншому, немає більше того постійного смутку. І навіть якщо буває сумно, ми змінюємо себе і змінюємо те, що навколо нас. Це приносить нову радість, нові знання. Знання приходять буквально миттєво: ось подумав — і вже приходить відповідь через ситуації, обставини, публікації, фільми, чи щось інше.

Чому так відбувається? Тому що ми розвіяли туман ілюзій, у нас усе чітко і ясно виходить. І ми готові змінюватися далі, тому що це приносить радість. Ми починаємо відчувати задоволення від змін, від трансформації, від роботи над собою. І цей інший погляд на речі приносить свої результати. Коли ми бачимо ці результати, ми радіємо, святкуємо, бо бачимо плоди нашої роботи.

А інші люди також починають це помічати. Вони дивуються: «Що з тобою сталося? Ти була звичайною, а тепер така незвичайна». Можливо, вони не кажуть це вголос, але точно думають.

З’являється більше енергії

Раніше ми були такими втомленими і пригніченими, а зараз у нас є енергія, але не для дискотеки, чи інших звичайних речей, куди більшість витрачає свою енергію. Ми більше не витрачаємо енергію на страхи, самозвинувачення, чи намагання жити так, як раніше. Ми просто стали новими. І тому вивільнилася нова енергія.

Це енергія, яка не забирає життєвих ресурсів. Це енергія поза межами життєвих ресурсів. І з кожним разом ми вивільняємо все більше цієї енергії. Вона впливає на наше сприйняття, наша пам'ять стає потужнішою, ми краще запам'ятовуємо.

Найцікавіше те, що ми більше не можемо дивитися старі фільми. Помічали це? Фільми 10-річної давнини здаються занадто повільними. Ви знаєте, чим все закінчиться, знаєте, що скаже кожен герой. Дивно, правда? Це тому, що наше мислення стало швидшим.

Наша пам'ять

Наша пам'ять також стала асоціативною. Не в тому сенсі, що ми запам'ятовуємо вірші чи інші речі, хоча, якщо потрібно, ми зможемо це зробити. Але ми обробляємо величезні обсяги інформації. Якби ви читали цю книгу кілька років тому, то вже лежали б без сил. А зараз ви навчаєтеся й поглинаєте інформацію тоннами.

Якщо раніше вам вистачило б відео з квантової фізики і після половини відео ви б заснули на цілу добу, то зараз ви дивитесь одразу шість роликів підряд. На додаток, ви ще й пишете такі есе, що я сам дивуюсь, наскільки глибоко ви аналізуєте матеріал. Це свідчить про те, що ваше мислення та сприйняття змінилися. Ви стали аналітично працювати набагато швидше, ваш розум здатен обробляти великий обсяг інформації.

Тепер уявіть, коли ваш «процесор» працює на максимумі — і це ще не межа. Я хочу наголосити: межі немає, ви продовжуєте розвиватися. Уявляєте, яке поле ви створюєте навколо себе? І це не дивно, що у вас ламається техніка. Мені часто скаржаться: то комп'ютер згорів, то телефон перестав працювати, то зарядка перегрівається, то пральна машина зламалася. Якщо виміряти ваше поле приладом, то стрілка б зашкалювала. Але такого приладу просто немає.

Тепер уявіть: ви заходите в приміщення, де потенціал у людей значно нижчий. Наприклад, прийшли у магазин і вам не потрібно нічого говорити — лише подумати. Ви дивитеся на сир і продавець підбігає з питанням: «Що вам потрібно?», стоїть, чекає вашого вибору. Ви кажете: «Ось цей сир, будь ласка» і вона навіть може запропонувати відрізати спробувати шматочок.

Якщо такого у вас ще не було, це ще попереду. Вам навіть не потрібно буде говорити — люди сприйматимуть ваші думки без слів. Вони не екстрасенси, це ви передаєте їм свої думки. Це здатність, яка розвиватиметься далі. Ви будете вкладати ідеї в голову інших людей і вони думатимуть, що це їх власні думки.