Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

1. Стаття, що коментується, передбачає, що порядок застосування заходів заохочення і стягнення визначається Міністерством оборони України, таким чином, норма даної статті є так званою «відсильною» нормою. Аналогічно і в Інструкції встановлено, що порядок застосування заохочень і накладення стяг­нень до засуджених військовослужбовців та їх облік здійснюються відповідно до вимог дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

2. За цим Статутом, військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнен­ня, заохочується зняттям накладеного раніше стягнення. Право знімати дис­циплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно з військовослужбовця може бути знято ли­ше одне дисциплінарне стягнення.

3. Командир має право зняти дисциплінарне стягнення тільки після того, як воно відіграло виховну роль і військовослужбовець змінив своє ставлення до виконання військового обов’язку. Заохочення оголошуються на зборах (на­радах), перед строєм або військовослужбовцю особисто. Вважається, що вій­ськовослужбовець не має дисциплінарних стягнень після їх зняття відповід­ним командиром.

4. Оголошення подяки застосовується до окремого військовослужбовця, а також до всього особового складу підрозділу, військової частини. Нагороджен­ня грамотою, цінним подарунком або грошовою премією застосовується до всіх військовослужбовців.

5. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків порушення військовослужбовцем військової дис­ципліни або громадського порядку чи порядку відбування покарання коман­дир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності — наклас­ти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі вчинення злочину військовослужбовець притягається до криміналь­ної відповідальності. Командири, які не порушили кримінальну справу за на­явності ознак злочину, несуть відповідальність згідно із законом.

6. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку до накладення стягнення за порушення військовослуж­бовців за рішенням командира можна обговорювати рядових (матросів) — на зборах особового складу. Рішення зборів є рекомендаційними для коман­дирів.

7. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або гро­мадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені КВК України. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслі­дування. Воно провадиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчи­ненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідаль­ності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) — також сержантові (старшині). Забо­ронено проводити службове розслідування особам — співучасникам правопорушення або зацікавленим у результатах розслідування. Це розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення команди­ром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовже­но командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення війсь­ковослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини вживає заходів у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України по­рядку.

8. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслі­дування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив пра­вопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накла­дення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

9. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніш як за десять діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування — протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Накладення дисциплінарного стяг­нення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп’яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.

10. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення по­дати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений зако­ном строк.

11. Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінар­них стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб. Старший командир не має права скасовувати або пом’якшувати дисциплінар­ні стягнення, накладені молодшим командиром, з причини суворості стягнен­ня, якщо останній не перевищив наданої йому влади. Старший командир має право скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, якщо він визнає, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопору­шення, та накладати своєю владою більш суворі стягнення.

Старший командир зобов’язаний не менш як один раз на три місяці конт­ролювати стан дисциплінарної практики та вживати заходів щодо запобігання порушенням військової дисципліни.

12. Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у винят­кових випадках — не пізніш як за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. Особи, з вини яких не було викона­не стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність.

У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарно­го стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення.

13. Про накладені дисциплінарні стягнення оголошується засудженим вій­ськовослужбовцям особисто чи перед строєм. Крім того, дисциплінарні стяг­нення можуть оголошуватися в письмовому наказі. Під час оголошення дис­циплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому по­лягає порушення, вчинене ним.

14. Засуджені військовослужбовці, призначені поза чергою в наряд на ро­боту, залучаються до виконання робіт у своєму підрозділі або у військовій час­тині в будь-які дні тижня у вільний від занять час. Тривалість виконання од­ного наряду на роботу не повинна перевищувати восьми годин на добу. Роботи виконуються від підйому до відбою.

15. Безпосередні командири зобов’язані щоденно доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення командирам рот та їм рівним. Об­лік заохочень і дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах. Усі заохочення та дисциплінарні стягнення