Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

170
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 100 101 102 ... 165
Перейти на сторінку:

Настя погляд сховала, опускаючи очі. Про Стаса говорити вона не стане. І так сьогодні забагато сказала.

- Ти не проти, якщо я в тебе поживу? - змінила тему, повертаючись до столу.

- Ні. Живи скільки потрібно. Тільки це не допоможе вирішенню проблеми.

- Знаю. Просто не можу там перебувати зараз.

 Маша показала Насті гостьову кімнату, і дівчина заснула прямо в одязі. Вимотана і знесилена, вона бачила жахливі сни. Нічого чіткого або конкретного. Просто відчуття важкі і незрозумілі. Затягуютчі в саму глиб, і не дозволяючі ковтнути повітря. Настя крутилася, охоплена почуттям страху, і підскочила на ліжку вся в липкому поту. З кухні доносився голос Машки, і Настя знову прикрила повіки, відкидаючись на подушку, коли почула своє ім'я. Це Маша про неї бовтає? Встала, перемагаючи головний біль і безшумно ступаючи по паркету, пішла на кухню.

- Так. Не знаю. Нічого не говорила. Спить. - переодягнувшись з домашнього халата в сексуальні обтягуючі домашні штани і топ, блондинка нервово курила біля вікна.

- Хто це? - запитала Настя, і подруга різко обернулася.

- Вітя. - прошепотіла одними губами. Відколи Віктор дзвонить Маші? Настя пройшла вглиб кухні і налила води з графина. - Добре, я передам, - і скинула виклик.

- Це ти йому подзвонила? - холодно поцікавилася Настя.

- Ти чого? Він сам подзвонив запитати, чи не у мене ти. Я сказала, що у мене. Спиш. Попросив за тобою доглянути.

- Доглянути?

- Так. Він, схоже, дійсно переживає.

1 ... 100 101 102 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"