Читати книгу - "Межа Фундації"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це світ тих, хто працює над удосконаленням Плану? Антимулів?
— Можливо, Перший Спікере. У мене є підстави так думати. По-перше, корабель із Тревізом і Пелоратом на борту значно випередив мене в напрямку Геї і, можливо, уже здійснив там посадку. По-друге, у звичайному просторі, приблизно за півмільйона кілометрів від мене, перебуває військовий корабель Першої Фундації.
— Такий інтерес не може виникнути просто так.
— Перший Спікере, це навряд чи збіг. Я тут лише тому, що стежу за Тревізом, і військовий корабель може бути тут із тієї самої причини. Єдине питання: чому тут опинився Тревіз?
— Ви плануєте полетіти за ним на цю планету, Спікере?
— Я думав про такий варіант, але дещо сталося. Зараз я за сто мільйонів кілометрів від Геї і відчуваю в просторі довкола ментальне поле — однорідне й надзвичайно слабке. Я взагалі міг би його не виявити, якби не ефект фокусування мозку цієї гамішки. Це незвичайний мозок; саме для цього я і погодився взяти її із собою.
— У цьому ви мали рацію… Як гадаєте, Спікерка Делармі про це знала?
— Коли наполягла, щоб я летів із цією жінкою? Навряд… але я з радістю скористався із ситуації, Перший Спікере.
— Радий за вас. То ви, Спікере Гендібал, вважаєте, що ця планета є фокусом поля?
— Щоб пересвідчитися в цьому, мені треба провести вимірювання між далекими одна від одної точками в просторі, і тоді я побачу, чи має це поле загальну сферичну симетрію. Мій односпрямований ментальний зонд показав, що це ймовірно, але не точно. Проте було б розумно більше дізнатися про появу військового корабля Першої Фундації.
— Він точно не становить загрози.
— Може становити. Я ще не впевнений, чи він сам не є фокусом цього поля, Перший Спікере.
— Але вони…
— З усією повагою, Перший Спікере, дозвольте вас перервати. Ми не знаємо, на який технологічний поступ спромоглася Перша Фундація. Вони діють з дивовижною самовпевненістю і можуть приберігати для нас неприємні несподіванки. Потрібно дізнатися, чи не навчилися вони керувати розумом за допомогою якихось своїх пристроїв. Словом, Перший Спікере, я зіткнуся або з військовим кораблем менталістів, або із цілою планетою. Якщо це корабель, то вони будуть заслабкі, щоб зупинити мене, але зможуть сповільнити — та й суто фізичної зброї на кораблі вистачить, щоб мене знищити. З іншого боку, якщо фокус — таки планета, тоді це поле, помітне вже на такій відстані, може бути надзвичайно потужним на поверхні — навіть потужнішим за мої можливості. У будь-якому разі необхідно буде створити мережу — загальну мережу, — у якій всі ресурси Трентора можуть бути передані в моє розпорядження.
Перший Спікер завагався.
— Загальна мережа. Її ніколи не використовували, навіть не пропонували використати, окрім як за часів Мула.
— Ця криза цілком може бути ще більшою за кризу часів Мула, Перший Спікере.
— Не знаю, чи Рада погодиться.
— Не думаю, що вам слід питати їхньої згоди, Перший Спікере. Ви маєте закликати до оголошення надзвичайного стану.
— І який привід я можу навести?
— Розкажіть їм те, що я розповів, Перший Спікере.
— Спікерка Делармі скаже, що ви некомпетентний боягуз, доведений до божевілля власними страхами.
Гендібал зупинився, перш ніж відповісти.
— Я теж думаю, що вона щось таке скаже, Перший Спікере, — нарешті відповів він, — але нехай верзе, що хоче, я переживу. Зараз на кону не моя гордість чи самолюбство, а саме існування Другої Фундації.
3
Гарла Бранно зловісно посміхнулася, і зморшки на її огрядному обличчі стали ще помітнішими.
— Гадаю, що ми можемо поквапитися, — сказала вона. — Я готова до зустрічі з ними.
— Ви точно впевнені, що чините правильно? — запитав Коделл.
— Якби я була такою божевільною, як ви натякаєте, Лайоно, то хіба ви наполягали б на тому, щоб залишитися на моєму кораблі?
— Цілком можливо, — знизавши плечима, сказав Коделл. — Тоді, пані мер, я залишився б тут із надією, що можу зупинити вас, відволікти або принаймні сповільнити, перш ніж ви зайдете занадто далеко. Та, звичайно, якщо ви не божевільна…
— То що?
— Що ж, тоді я не хотів би, щоб в історії майбутнього вам дісталася вся увага. Нехай розповідають і про те, що я був з вами, і, можливо, замислюються над тим, кому насправді належить ця честь, га, мере?
— Розумно, Лайоно, розумно… але доволі марно. Я була владою за троном багатьох мерів, і ніхто не повірить, що я дозволю таке за свого правління.
— Побачимо.
— Ні, не побачимо, бо такі історичні оцінки з’являться вже після нашої смерті. Проте я не боюся. Ні за своє місце в історії, ні за оце, — указала вона на екран.
— Це корабель Компора, — сказав Коделл.
— Так, це корабель Компора, — відповіла Бранно, — але без Компора на борту. Один із наших розвідників побачив заміну. Корабель Компора зупинив якийсь інший зореліт. З того зорельота вилізли двоє людей і перейшли на корабель Компора, а він сам виліз і перейшов на їхній.
Бранно потерла руки.
— Тревіз ідеально відіграв свою роль. Я викинула його в космос, щоб він слугував як громозвід, і йому це вдалося. Він притягнув блискавку. Корабель, що зупинив Компора, був із Другої Фундації.
— Цікаво, як ви можете бути в цьому впевнені? — запитав Коделл, витягнувши люльку й повільно почавши набивати її тютюном.
— Просто я завжди замислювалася, чи не перебуває Компор під контролем Другої Фундації. Його життя було занадто спокійне. Йому завжди все вдавалося, і він був таким експертом у гіперпросторовому стеженні!.. Те, що він зрадив Тревіза, можна було б легко пояснити інтригами амбітної людини, але він зрадив з такою надлишковою ретельністю, ніби це було щось більше, ніж особисті амбіції.
— Це все припущення, мере.
— Ці припущення припинилися, коли він простежив за Тревізом, здійснивши всі свої численні стрибки так легко, ніби стрибок був один-єдиний.
— У нього був комп’ютер, мере.
Але Бранно відкинула голову назад і розреготалася.
— Мій любий Лайоно, ви так заклопотані вигадуванням складних сценаріїв, що забуваєте про ефективність простих процедур. Я відправила Компора стежити за Тревізом не тому, що це було мені потрібно. Яка в цьому була потреба? Як би Тревіз не намагався приховати свої пересування, він усе одно привернув би до себе увагу в будь-якому світі за межами Фундації. Його новітнє фундаторське судно, сильний термінуський акцент, кредитки Фундації — усе це автоматично робило б з нього заїжджу знаменитість. А в будь-якій надзвичайній ситуації він машинально звернувся б по допомогу до представників Фундації, як на Сейшеллі, де ми відразу дізналися про всю його діяльність — і зробили це абсолютно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межа Фундації», після закриття браузера.