Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання, пов’язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування його на посаді судді.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

4. Кандидат, стосовно якого розглядається питання про обрання на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з інформацією щодо його діяльності, запитами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відповідями на них.

Порядок розгляду ВККСУ питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково встановлюється коментованою статтею Закону та регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною першою цієї статті передбачено обов’язок ВККСУ висвітлювати процес підготовки матеріалів щодо кожного кандидата на посаду судді, чиї заяви знаходяться у провадженні Комісії, на офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації (газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр»).

Кандидат, стосовно якого розглядається питання про обрання на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з усією інформацією щодо його діяльності, запитами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, одержаними в ході перевірки дотримання кандидатом вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розгляду звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата, та відповідями на них.

За результатами розгляду питання ВККСУ ухвалює рішення про рекомендування чи про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду суд ді безстроково (див. коментар до ст. 77 цього Закону).

1. Рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково приймається у присутності кандидата в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оголошується відразу після прийняття.

2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково може бути оскаржено до Вищої ради юстиції у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».

3. У разі залишення Вищою радою юстиції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково в силі Вища рада юстиції вносить Президентові України подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

При вирішенні питання про надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації судді, строк повноважень якого закінчився, для його обрання на посаду безстроково необхідно виходити зі спеціальної норми, спрямованої на врегулювання цього питання, — ч. 2 ст. 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка встановлює, що суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Аналіз чинного законодавства на предмет визначення законодавчо встановлених обставин, які унеможливлюють обрання судді на посаду безстроково, дає підстави для висновку про можливість надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації навіть суддям, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи.

Такий висновок обґрунтовується особливістю правового статусу особи, яка відповідно до закону є носієм судової влади в Україні. Згідно коментованого Закону з моменту призначення на посаду судді особа набуває статусу професійного судді і користується всім обсягом прав і обов’язків, передбачених Конституцією та законами України для професійних суддів.

До моменту звільнення з посади на суддю поширюються всі гарантії незалежності суддів. Згідно цього Закону гарантії незалежності судді, включаючи, серед іншого, заходи його правового захисту, поширюються на всіх суддів України. Незалежність суддів забезпечується, зокрема, встановленим законом порядком їх обрання (призначення) та звільнення з посади.

Згідно коментованого Закону в Україні реалізується принцип єдиного статусу суддів, що є невід’ємним елементом забезпечення функціонування судів як єдиної системи. Виходячи з цього, на осіб, які мають статус професійного судді і стосовно яких має розглядатися питання про надання рекомендації для обрання їх на посаду безстроково, поширюється вимога, за якою суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Разом з тим таке обмеження громадянських прав не передбачено для інших кандидатів на посаду судді, що свідчить про різний правовий статус окремих категорій осіб: кандидатів, які вперше претендують на посаду судді, а також професійних суддів, чий строк повноважень закінчився, і як, відтак, претендують на обрання на посаду судді безстроково.

Професійний суддя, питання щодо рекомендації якого на посаду має розглядатися, набуває принципово іншого статусу, ніж особа, яка претендує на зайняття суддівської посади вперше. По-перше, обрання здійснюється колегіальним органом шляхом голосування; по-друге, обрання здійснюють на посаду безстроково.

Конституція і коментований Закон, визначаючи умови, за яких особа має право на зайняття посади судді, передбачає, що «не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду». Встановлюючи зазначене обмеження, Закон не містить норми, яка визначає наслідком для особи, яка вже має статус професійного судді, неможливість