Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"

Він кивнув, і ми пішли геть з тераси. Мені не хотілося більше бачити його. Я склала руки на грудях, чекаючи, коли хлопець забереться звідси. Ігор зупинився навпроти мене. Він чомусь надто пильно дивився мені в очі. Це змусило мене напружитися. Я навіть не зрозуміла, як він охопив моє обличчя своїми руками й сильно поцілував. Я настільки була ошелешена, що просто завмерла на місці. Ігор відсторонився від мене раніше, ніж я встигла відштовхнути його. Він обернувся та вийшов з воріт.

— Що це було? — крикнула я йому в спину. — Ти вже зовсім з глузду з’їхав? Придурок! Яке ти маєш право цілувати мене?

— Це було прощання, — кинув він через плече та пішов геть.

Я глибоко вдихнула, а тоді швидко побігла до ванної кімнати. Хотілося змити зі своїх губ слід поцілунку Ігоря. Він був таким огидним мені, що мене ледь не знудило. Я подивилася на себе в дзеркало. Якесь неприємне відчуття з’явилося всередині, наче я зрадила Гордія. Але ж Ігор поцілував мене дуже несподівано. Усе було так коротко та швидко, що навіть не встигла відштовхнути його. Я похитала головою, щоб не думати про це. Гордій ніколи не дізнається про цей поцілунок.