Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 89

Після того, як Алекс і Анна провели кілька годин разом, в кімнаті настала тиша. Анна сиділа на дивані, але її обличчя стало бліднішим, і вона відчула, як знову починає накочуватися нудота. Це було раптово, і вона не могла цього контролювати.

— Алекс... — вона важко видихнула, поклавши руку на живіт і злегка нахилилася вперед.

Алекс одразу помітив зміну в її виразі обличчя. Він піднявся з місця і підійшов до неї.

— Ти в порядку? — запитав він, схвильовано. Його голос звучав ніжно, але з явною стурбованістю.

Анна повільно підняла голову і намагалась посміхнутись, але її обличчя стало ще блідішим. Вона глибоко вдихнула і спробувала сісти рівно, але нудота не відступала.

— Мені... не дуже добре, — відповіла вона тихо, розуміючи, що це сталося знову. Вона відчула, як її шлунок наливається важким відчуттям, і вже не могла більше тримати це всередині.

Раптом її тіло трішки здригнулося, і вона почала блювати. Алекс миттєво підскочив до неї, підтримуючи її голову, намагаючись зробити все, щоб вона почувалася хоча б трішки зручніше.

— Анно, ти не повинна була це переживати сама, — сказав він з хвилюванням, намагаючись допомогти їй якнайшвидше. — Може, це через вагітність... Ти повинна лягти і відпочити.

Анна відчувала себе вкрай погано, і навіть коли Алекс намагався допомогти, її шлунок відмовлявся заспокоїтися. Вона кивнула, вказуючи на ліжко.

— Може, я ляжу... Але що, якщо це... знову? — запитала вона слабким голосом, хвилюючись, що все може повторитися.

Алекс нахилився і поцілував її в лоб, впевнений у своїй рішучості.

— Ти не одна. Я з тобою, і все буде добре. Я вже викликав лікаря, і ми зможемо точно дізнатися, що відбувається. Тобі не треба переживати, я буду поруч.

Він акуратно допоміг їй підвестися і довести до ліжка, де вона лягла, намагаючись заспокоїтися. Вона відчувала, як її серце б'ється швидше, і хоч і намагалася не панікувати, це відчуття викидало її думки в хаос.

Алекс залишився поруч, спостерігаючи, як її стан поступово покращується. Він відчував, як важливо бути там для неї, навіть коли все навколо здається заплутаним.

— Я тут, Анно, не переживай, — тихо сказав він. — Ти не одна в цій ситуації.

Анна подивилася на нього і знову посміхнулася, хоча і не могла приховати свою стурбованість. Вона була вдячна йому за те, що він завжди був поруч, коли їй було важко.

Тим часом лікар подзвонив і пообіцяв приїхати найближчим часом, щоб дізнатися більше про її стан. Анна відчула полегшення, знаючи, що все, що відбувається, буде під контролем, і Алекс був з нею, підтримуючи її кожну хвилину.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍