Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

Олександр, який здійснював через неї, згідно з журналістським розслідуванням газети «Дзеркало тижня», масштабні поставки контрабандного палива. Тож інтерес Сергія Аксьонова до цього стратегічно важливого державного активу був зрозумілим. Озброєні люди, які зайшли на підприємство, заявили, що вони представляють інтереси прем’єр-міністра автономії та, замість законно призначеного управляючого бази Володимира Кузєнкова, привели нового директора Андрія Васильєва, друга Аксьонова.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель у Берліні виступила з урядовою заявою щодо ситуації в нашій державі: «У період великої невизначеності в Україні Росія продемонструвала себе не як партнер в ім’я забезпечення стабільності в сусідній країні, яка історично, культурно та економічно тісно пов’язана з нею, а скористалася її слабкістю. Право сильнішого поставлене над силою закону, а односторонні геополітичні інтереси — над пошуком взаєморозуміння й співпрацею». Меркель розкритикувала паралелі, які використав Кремль, порівнюючи Крим із Косово, і попередила Путіна, що в разі продовження ним «свого курсу» Росія зазнає непоправних збитків, натякаючи на санкції, які будуть ужиті міжнародною спільнотою проти РФ.

Свою підтримку Україні висловив Європарламент у відповідній резолюції, назвавши запланований референдум у Криму нелегітимним: «ЄП суворо засуджує акт агресії Росії при вторгненні в Крим, який є невід’ємною частиною України та визнається таким Російською Федерацією й міжнародним співтовариством. ЄП закликає до негайної деескалації кризи та негайного виведення усіх збройних сил, які незаконно перебувають на українській території, і закликає до повної поваги міжнародних норм і існуючих зобов’язань. Згідно з Конституцією України Автономна Республіка Крим може організовувати референдуми з місцевих питань і такі, які не визначають міжнародновизнані кордони України. ЄП підкреслює, що референдум із питання про приєднання до Російської Федерації буде, таким чином, вважатися нелегітимним і незаконним, як і будь-який інший референдум, який суперечить українській Конституції та міжнародним нормам».

Разом із проросійськими мітингами в різних містах Криму все ще відбувалися поодинокі мітинги з протилежними гаслами. Один із найчисельніших пройшов цього дня в Ялті, зібравши понад 200 людей. Проте все закінчилося дуже швидко, коли понад півсотні «тітушок» із прапорами Російської Федерації та гаслами «Россия! Фашизм не пройдет!» спочатку оточили маніфестантів, а потім напали на них. Багато очевидців указували, що нападники були приїжджими росіянами, серед них упізнали кількох кубанських козачків.

Ніби відповідаючи Ангелі Меркель, Владімір Путін перед початком засідання Ради безпеки РФ цинічно заявив, що Росію спеціально втягнули в «українську кризу»: «Ми не можемо обійти увагою ті події, які складаються навколо України, Криму й усього, що стосується цієї непростої проблеми, яка виникла, хочу це підкреслити, не з нашої вини. Ця криза виникла, і ми залучені так чи інакше в неї. Хочу зазначити, що це, насамперед, внутрішньоукраїнська криза. На жаль, ми всі розуміємо, що ми опинилися так чи інакше залученими в ці події».

Для штучного збільшення явки та забезпечення потрібного результату на референдумі була використана технологія масового завезення росіян із Тамані — військовослужбовців і козачків, аби вони теж проголосували на нелегітимному референдумі. За декілька днів до того колони захопленої української військової техніки порожняком направлялися в бік Керченської переправи. Згодом на цих же військових автомобілях із Тамані переправлялися тисячі російських військовослужбовців. Багатьох із цих «нових кримчан» завозили до Керчі, Феодосії, Коктебеля, а 16 березня їх помічали й у Сімферополі.

Це також підтвердив у Facebook народний депутат Олександр Бригинець, повідомивши з посиланням на друзів у Керчі про велику кількість автобусів, що везли росіян із переправи до Сімферополя, а назад поверталися порожніми.

Командувач ВМС України Сергій Гайдук у спеціальній заяві закликав російських колег, що перебувають у Криму, представників органів влади на місцях і співробітників правоохоронних органів до збереження витримки та прояву мудрості в цей складний для країни період.

Лідери західних країн нарешті почали усвідомлювати, що мирного розв’язання Кримської кризи вже не буде. З відповідною песимістичною заявою виступив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр: «Перед референдумом у Криму, який має відбутися 16 березня, надії на дипломатичне розв’язання українсько-російської кризи майже не лишилося».

Між тим європейська преса почала оприлюднювати перші попередні санкційні списки Європейського Союзу, у яких фігурували більшість оточення російського президента Владіміра Путіна. Так, видання  EUobserver опублікувало такий імовірний список, до якого увійшли Алєксандр Бортніков (глава ФСБ РФ), Сєргєй Шойгу (міністр оборони), Ніколай Патрушев (секретар Радбезу), Алєксандр Вітко (командувач ЧФ), Владіслав Сурков, Сєргєй Глазьєв. Згодом саме їхні прізвища з’являться у санкційних списках ЄС, США, Канади, Японії та інших країн.

Філарет під час прес-конференції заявив: якщо Крим «відділиться», окупаційна влада заборонить діяльність УПЦ КП на півострові, а УПЦ МП буде підпорядкована напряму Москві. На жаль, передбачення Святійшого Патріарха справдилося на 100%.

Перебої охопили всі поштові сервіси в Криму. Після «Нової пошти» також фактично припинили поставки в обидва боки «Автолюкс» і «Делівері».

Прагнучи захистити окупований півострів, Росія доставила в Крим «Убивцю авіаносців». За даними джерела «Известий в Украине», «на територію АРК прибули 64 „КамАЗи“ без номерних знаків, навантажених морськими контейнерами. Найімовірніше ці контейнери — не що інше, як потужний російський контейнерний ракетний комплекс „КЛАБ-к“, здатний вражати й наземні об’єкти, і військові кораблі будь-якого класу на відстані до 300 кілометрів. У військових колах ці установки називають „убивцями авіаносців“».

Західна преса давала ґрунтовні аналітичні висновки щодо нелегітимності проведення кримського референдуму. Коментарі давали авторитетні міжнародні юристи, щоправда їхні, навіть найнеупередженіші аналізи вже не могли нічого змінити.

ТСН подав аналіз французької Liberation правових підстав для кримського референдуму: «Крим не має права відділятися, бо він не Косово й не Шотландія». Liberation цитує професора міжнародного права Жан-Марка Тувенена: «Право на самовизначення було визнане в умовах колонізації. У разі Криму слід радше говорити про приєднання до іншої країни. Тому про право на самовизначення тут не йдеться. А Хартія ООН, створена державами для держав, не заохочує сецесію»588.

На противагу «Листу 511» своє звернення опублікувала ініціативна група з проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», яке підписали відомі російські музиканти, критики, письменники, актори Лія Ахеджакова, Міхаіл Єфрємов, Андрєй Макарєвіч, Андрєй Піонтковскій, Артємій Троіцкій, Віктор Шендеровіч та інші.

Розшарування серед російської опозиції було найбільш яскравим саме на