Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

У разі, якщо право на будівництво об’єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і має наслідком адміністративну відповідальність.

Об’єктом цього правопорушення є встановлений порядок надання дозволів на будівництво та зміну архітектурного вигляду будинків або споруд.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у здійсненні активних дій з будівництва та зміна архітектурного вигляду будинків або споруд без встановленого нормативно-правовими актами дозволу уповноважених на його надання державних органів. Належним дозволом на будівництво визнається: рішення відповідної сільської, селищної, міської районного підпорядкування чи районної ради про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибної ділянки), для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства, акт про перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), державний акт про право власності на землю, документ про погодження будівництва жилого будинку та інших будівель і споруд з радою, яка передала земельну ділянку у власність громадянину.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб’єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

[Кодекс доповнено статтею 97-1 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 102-XI від 12.04.85 p.]

[Статтю 97-1 виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У назву статті 98 внесено зміни згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична пряма втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; використання без дозволу енергопостачальної організації електричної енергії для опалення службових та інших приміщень, а також для не передбаченої виробничим процесом мети; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення -

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних інженерів, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів, керівників адміністративно- господарських служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Абзац другий частини першої статті 98 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 760-V від 16.03.2007p.]

[У частину першу статті 98 внесено зміни згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

Недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд, інженерних об’єктів та під’їздів житлових будинків, яке зумовлює зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за їх експлуатацію, від п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Статтю 98 доповнено частиною другою згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

[В абзац другий частини другої статті 98 внесено зміни згідно із Законом України № 760-V від 16.03.2007p.]

[У статтю 98 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Правопорушення, передбачені коментованою статтею, посягають на встановлені державою принципи енергозберігаючої політики держави, установлені Законом України «Про енергозбереження» та іншими правовими актами.

Об’єктом правопорушення є ефективне використання енергетичних ресурсів при їх споживанні підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

З об’єктивної сторони правопорушення полягає у порушенні вимог в сфері енергозбереження, встановлюваних державними стандартами, технічними нормами й правилами, що є обов’язковими для виконання на всій території України. Під енергозбереженням необхідно розуміти діяльність, яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів у національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб’єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, може бути лише визначене коло посадових осіб: керівники підприємств, установ, організацій, їх заступники; головні інженери, головні енергетики (головні механіки) підприємств; начальники цехів; керівники адміністративно-господарських служб установ і організацій. Суб’єктами правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, можуть бути посадові особи, відповідальні за експлуатацію споруд, інженерних об’єктів та під’їздів житлових будинків.

[У назві статті 99 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 99 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У статтю 99