Читати книгу - "Брехня. Як блеф, авантюри та самообман роблять нас справжніми людьми, Бор Стенвік"

я запам’ятав добре. Перефразуємо коучів і задамося питанням: чи можна жити і діяти на 100 %, але бути впевненим всього на 60 %?

І, якщо вже я заговорив про це, згадаємо фразу старого окультиста Алістера Кроулі:

«Я заснув з Вірою і, прокинувшись, знайшов у своїх обіймах труп; я пив і танцював всю ніч із Сумнівами, і вранці знайшов їх незайманими». («I slept with Faith and found a corpse in my arms on awakening; I drank and danced all night with Doubt and found her a virgin in the morning.»)

СТАТУС

Mark А. Вее, Stephen А. Perrill, Patrick С. Owen. «Male green frogs lower the pitch of acoustic signals in defense of territories: а possible dishonest signal of size?». Behavioral Ecology (2000). 11 (2): 169-177.

Тій самій темі присвячена книга Ротенберґа «Виживання прекрасного».

William А. Searcy and Stephen Nowicki. «Bird Song and the Problem of Honest Communication». American Scientist. Березень/квітень 2008.

У Курта Воннеґута є розповідь-антиутопія «Гаррісон Бержерон», в якій описано суспільство, де неповноцінність стала основним принципом. Події відбуваються в 2081 році: всі красиві люди зобов’язані носити спотворюючі маски, сильні – тягати важкі гирі, а розумним у вуха транслюються шуми, які заважають думати. Всі стали рівними, проте саме завдяки важким гирям і страшним маскам, як і раніше, видно, хто з людей сильний, а хто гарний.

Sosis R. «Costly signaling and torch fishing оп Ifaluk atoll». Evol Hum Behav. Липень 2000. 21 (4): 223-244.

Книга Сенді Пентленд Honest Signals (2008) цікава ще й тим, що автор проводить аналіз різних переговорів і робить висновок, що їх результат можна визначити, навіть не знаючи теми, а просто спостерігаючи за учасниками. Щоб здогадатися про результати переговорів, достатньо невербальних сигналів, які відображають впевненість у собі, авторитет та ініціативність учасників.

Турбо і тестостерон / Сутність звуку

Я взяв інтерв’ю у Карла Ейріка Гауґа 8 січня 2013 року.

Lindsay Brooke. «Chamber Music of а Very Different Kind». New York Times. 8 листопада 2013.

https://www.nytimes.com/2013/11/10/automobiles/chamber-music-of-a-very-different-kind.html

Про звукові ефекти в Jaguar:

http://www.jaguar.com/au/en/experience/jaguar_magazine/magazine_issue2_2008/audiomotive

Зла посмішка

Jan R. Landwehr, Ann L. McGill, & Andreas Herrmann. «It’s Got the Look: The Effect of Friendly and Aggressive ‘Facial’ Expressions on Product Liking and Sales». Journal of Marketing. Травень 2011.

Крім того, в квітні і травні 2013 року я активно листувався з даного питання з Яном Ландвером.

Фальшиві Ferrari

«Тор Gear told to stop using fake Ferrari Toyota kit cars». Drive. 6 березня 2009.

https://jalopnik.com/ferrari-to-top-gear-stop-using-fake-ferraris-5165418

«Ferraris were fake, say noisy revheads». Sunday Morning Herald. 14 лютого 2009.

https://www.smh.com.au/national/ferraris-were-fake-say-noisy-revheads-20090214-87aq.html

«Thorstein Veblen (1857–1929)». The Concise Encyclopedia of Economics.

https://www.econlib.org/library/Enc/bios/Veblen.html

Thorstein Veblen. The Theory of the Leisure Class (1899). Macmillan.

Піратський капітал / Keeping it fake

Luuk Van Kernpen. «Fooling the еуе of the beholder: deceptive status signalling among the poor in developing countries». Journal of International Development. 02/2003;15 (2): 157-177.

Ван Кемпен розповідає також про те, що в Сантьяго багато автомобілістів навіть у найгіршу спеку не відкривають вікна: так вони намагаються переконати оточуючих, що в машині є кондиціонер.

Маслоу обумовлює випадки, коли люди починають задовольняти свої потреби вищих рівнів, навіть якщо базові потреби не задоволені на 100 %.

Kelefa Sanneh. «Harlem Chic: How а hip-hop legend remixed name-brand fashion». New Yorker. 25 березня 2013.

Своїм існуванням і розвитком індустрія підробленого брендового одягу та аксесуарів зобов’язана марнославству. Підроблений одяг можна вважати розумною заміною невиправдано дорогому брендовому одягу. Однак продаж одягу – це лише один із сегментів гігантського світового ринку фальшивок. Існує безліч фальшивих товарів, яких ми ніколи не бачимо або далеко не кожен день купуємо. Наприклад, запчастини автомобілів і літаків виробляють і поширюють таким же незаконним способом, ось тільки наслідки їх використання бувають серйознішими. У 1989 році літак норвезької чартерної компанії «Partnair» потрапив в аварію, внаслідок якої загинули 55 осіб, а сталося це через три підроблені болти. Однією з можливих причин катастрофи «Concorde» під Парижем у 2000 році, внаслідок якої загинуло 109 осіб, також вважаються підроблені запчастини літака.

Віра в годинник / Невидиме чорнило

Я взяв інтерв’ю у Даґа Бротена Торесена по телефону в грудні 2012 року.

У Китаї виробляються не тільки репліки брендового одягу та аксесуарів, але також електроніки і різних предметів побуту. У 2012 році там з’явилася навіть точна копія цілого міста: китайці до найдрібніших деталей відтворили австрійське місто Галльштат, з церквою і озером. Мальовничі будиночки продаються, і заможні китайці цілком можуть оселитися в одному з них, а китайські туристи охоче приїжджають подивитися на цю своєрідну версію Діснейленду.

Alex Doak. «Placky But Not Tacky: The Swatch watch finally has notable company». QP magazine. № 20, 2007.

Nancy Mitford. Noblesse Oblige (1956). Oxford University Press, 2002.

АВТЕНТИЧНІСТЬ

Steven Poole. «Why are we so obsessed with the pursuit of authenticity?». New Statesman. 7 березня 2013.

James Н. Gilmore, В. Joseph Pine 11. Authenticity: What Consumers Really Want (2007). Harvard Business Review Press.

Camilla Eeg-Tverbakk, Claudia Lenz, Lars Ramberg. Lars Ø Ramberg (2009). Hatje Cantz.

Charles J. Fombrun, Cees В. М. Van Riel. Fame and Fortune: How Successful Companies Build Winning Reputations (2003). FT Press.

В одній з рецензій на роботу Рамберґа критик стверджує, що рекламне агентство не підозрювало про те, що стане частиною інсталяції. Це твердження здається мені трохи наївним. Критик немов хоче виставити художника бунтарем, що виступає проти бюрократії, уособленням якої є рекламне агентство. Варто зазначити, що підпис на документах стояв від імені Борда Турґерсена, який ще перед приходом на посаду медіарадника і пізніше був більш відомий як автор художньої літератури.

Природні бажання

Annegrethe Rasmussen. «Kapitalisme-kritik helt ude i skoven». Informa­tion. 21 січня 2013.

Деякі абзаци з цього розділу частково були вже опубліковані:

Bår Stenvik. «Er jegeren den nye hipsteren?». NRK.no. 8 лютого 2013.

https://www.nrk.no/ytring/er-jegeren-den-nye-hipsteren_-1.10900407

Joshua Freedman and Dan Jurafsky. «Authenticity in America: Class Distinctions in Potato Chip Advertising». Gastronomica: The Journal of Food and Culture. Vol. 11. № 4 (Зима 2012). Рр. 46-54.

https://www.jstor.org/stable/10.1525/gfc.2012.11.4.46

Nitasha Tiku. «Zach Wein: Investor, Entrepreneur, Cabin-Loving ‘Proselytizer of Country Living’». Beta Beat. 23 листопада 2011.

«Му progress towards building а home using а salvaged barn frame». Zach Kleins Blog. 21 листопада 2011.

Інший вияв пошуку автентичності називається англійською slum­ming, слово запозичене з поняття в гетто-туризмі, прихильники якого, як правило, представники забезпечених верст, подорожують по міських нетрях (slums), вивчаючи життя тих, кому менше пощастило в житті. У моїй книзі Skitt я детально розповідаю про