Читати книгу - "Карнавал у Марокко"

той другий, яким він нокаутував поліцейського в парку й через який, по суті, лишився тут, у Марокко. Це буде найкращий удар у його житті.

Мить — і його кулак уже летів до точно визначеної мети. Коли він зустрівся з комісаровою щелепою, щось клацнуло, немовби хтось повернув вимикач. Комісар одлетів до стіни, і його відстовбурчена губа відстовбурчилася ще дужче, так, що було видно зіпсовані, жовті зуби і ясна.

— Отак треба бити! — засміявся Ота.

На коротку мить його охопила така дика радість, що заглушила все, навіть свідомість того, що тепер він пропав. Йому й на думку не спало, що треба тікати.

— Тікай, сіді! — закричав араб, кинувшись під ноги жандармові. — Тікай!

Крик цей підстьобнув Оту, мов батіг. Ота стрибнув до відчиненого вікна.

— Halte! Halte![63] — зарепетував позаду білий, висхлий жандарм, який стояв біля дверей.

Ота не зупинився, і жандарм схопився за кобуру.

— Halte! — крикнув він утретє. І майже водночас натиснув курок.

Коли ляснув постріл, Оті здалося, що він бачить дивне видиво: дві тополі, які росли біля його рідної хати, раптом зламалися…

12

Айші дали три роки тюрми за крадіж коштовностей, які у неї знайшли. Вона їх не повернула хазяїнові, хоч Ота й звелів їй це зробити, і вперто твердила, що має на них право, що заслужила їх.

З тюрми вона вийшла мовчазною жінкою, в очах якої палав вогонь ненависті. Опинившись на волі, вона в першу чергу розшукала Муссу і завдала йому два ножові удари. На допиті казала, що кара ця цілком справедлива, бо Мусса продав її чоловіка і взагалі всіх за сто франків, які виплачують тим, хто допомагає спіймати дезертирів з Іноземного легіону.

Слідчого найбільше зацікавили слова «і взагалі всіх».

— Як розуміти ваші слова «і взагалі всіх»? — здивувався він. — Виходить, що мене він теж продав?

— Ні, — відповіла вона. — Всі — це ті, кому належить ця країна.

— Ах так! — засміявся слідчий.

Він уже давно так не сміявся.

Айшу засудили на п'ятнадцять років за спробу вбивства, бо Мусса не помер од завданих нею ран.

На волю її випустили в жовтні 1950 року, і з тюрми вона пішла просто до медіни, щоб завершити свою справу. Але Мусса помер за три роки до того від раку легенів.

З вовчим білетом їй так і не вдалося знайти в Каса роботу. Тоді Айша спробувала підшукати собі щось у Рабаті, проте їй і там повелося не краще. Зрештою вона оселилася в рабатській медіні, в ніші мечеті Мулай Меккі; жила з того, що варила страви й продавала їх перехожим. Часто смажила й сарану, яка тоді літала над Марокко хмарами, пожираючи врожай. Клієнтів не бракувало, бо її страви були дешеві, смажена сарана була хрумка й смачна, мов горішки, просяклі жиром, а її слова, за які вона грошей не брала, мали в собі щось таке, що дедалі більше скидалося на дивовижну, але очевидну істину:

«Марокко — наша країна».

Незважаючи на це, багато хто з неї глузував. Однак більше було таких, які навіть не думали сміятися.

Її прозвали Агузою, тобто старою відьмою. Вона не заперечувала, їй не було ще й сорока років, але тюрма передчасно зробила з неї стару бабу. Айша й справді була зморшкувата, негарна й худа. Тільки волосся, яке вона нічим не «покривала і заплітала в дві тугі коси, зберегло колишню красу та блиск синяво-чорної ночі. Коси були такі гарні, що туристи часто за винагороду фотографували її на кольорову плівку, аби досягти кращого контрасту кольорів і контрасту потворності й краси.

— Чорна орхідея! — захоплено вигукнула якось молода бельгійка, торкаючись цих кіс. — І де — на цьому гноїщі! — додала вона, показуючи на Айшину сарану і Айшине обличчя.

— Гній іноді буває й білий, — сказала Айша.

— Ви чули? — сплеснула бельгійка руками. — Вона вміє говорити по-французьки і чула навіть про суперфосфат!

1955 року, незадовго до того, як французькому пануванню в Марокко настав кінець, Айша-Агуза померла, зійшовши кров'ю від наскрізної рани в живіт. Її поранили під час демонстрації перед палацом французького генерального резидента в Рабаті. Палац тоді охороняла колоніальна піхота, так звані «Les Joyeux», що в перекладі приблизно означає «Веселі хлопці».

Примітки

1

Ремесло (франц.).

2

Прямим ударом (боксерський термін, з англ.).

3

Нокаут (англ.).

4

Дами й панове! (Франц.)

5

Ось! (Франц.)

6

Проти (лат.).

7

Welter=weight — боксер другої напівсередньої ваги (англ.).

8

Готові? (Англ.)

9

Сонячне сплетення (лат.).

10

Від англ. foul play — нечесна гра.

11

Ваш паспорт! (Франц.)

12

Площа Франції (франц.).

13

Подайте ради аллаха! (Араб.).

14

Феска, берет (араб.).

15

Тубільне населення провінції, бедуїни (араб.).

16

Християнин, європеєць (араб.) .

17

Європейками (араб.).

18

Розумієш? (Франц.)

19

Карпентьє, Жорж — французький боксер напівважкої ваги, чемпіон світу 1920 року.

20

Розійтися! (Англ.).

21

Боковий удар зі значної віддалі (з англ.).

22

Добре (франц.).

23

Чоловіча сорочка (араб.).

24

Чоловіча шкіряна сумка (араб.).

25

Так от (франц.).

26

Шанобливе звертання до старших (араб.).

27

Мається на увазі роман Гі де Мопассана «Любий друг».

28

Мій любий абате (франц.).

29

Люба пані (франц.).

30

Так, так. Травлення (франц.).

31

Свиня! (Франц.)

32

Індійська смоківниця.

33

Добрий вечір (франц.).

34

Стрільців (франц.).

35

Слава життю! Слава Франції! (Франц.)

36

Ну гаразд, пане турист (франц.).

37

І ваше теж (франц.).

38

Гарний турист! (Франц.)

39

Хай йому чорт (італ.).

40

Бувай! (Італ.) .

41

Рядки з віршованого циклу «В тіні липи» відомого чеського поета Сватоплука Чеха (1846–1908).

42

Без жарту (франц.).

43

Відвідайте Марокко, цю казкову країну! (Франц.)

44

Кольорової дами (франц.).

45

Свобода, рівність, братерство (франц.).

46

Мекка — головний релігійний центр ісламу. Кааба — найбільша святиня й місце паломництва мусульман.

47

Дивись