Читати книгу - "Спогади. Том 2, Карл Густав Еміль Маннергейм"

надавати дуже потрібну для Фінляндії чималу допомогу, як це відбувається з нашого боку дотепер і як ми готові по-дружньому робити надалі.

Життєві інтереси Швеції, її честь і мир — це мета, яка завжди в мене перед очима. Я сподіваюся, що ми з Божою допомогою на вибраній нами дорозі зможемо уникнути всіх нещасть війни.

Батьківщина завжди неодноразово доводить мені свою довіру. А тому я щиро сподіваюся, що мій народ і в цій важкій ситуації зрозуміє і схвалить мої дії».

28

Опис розмови між прем’єр-міністром Ганссоном і міністром Таннером, що відбулася 27 лютого 1940 року, ґрунтується на інформації останнього, як її подано в меморандумі Комітету у справі розслідування зовнішньої політики Фінляндії (т. зв. «Комітету Горнборґа»). Докладніший опис розмови міститься у творі Таннера, опублікованому після написаного вище (Väinö Tanner. Suomen tie 1939–1940, Helsinki 1950, с. 255).

29

«Коли росіяни не досягають своєї мети, вони перевершують її».

30

Die Geheimakten des französischen Generalstabes (с. 209). Berlin 1941.

31

Handlingar rörande Sveriges politik under andra världskriget. — Förspelet till det tyska angreppet på Danmark och Norge den 9 april 1940. Stockholm, 1947.

32

Handlingar rörande Sveriges politik under andra världskriget. — Transiteringsfrågan juni–december 1940 (с. 180). Stockholm, 1947.

33

Див. видання міністерства закордонних справ Швеції: Transiteringsfrågor och därmed sammanhängare spörsmål, april–juni 1940. Stockholm, 1947.

34

G. Gafenco. Préliminnaires de la guerre à l’Est (с. 117). Fribourg, 1944.

35

Nazi-Soviet Relations 1939–1941. Washington, 1948.

36

Переклад Олександра Гижі. — Прим. пер.

37

Урочистий марш збройних сил Фінляндії, починаючи від 1918 року. — Прим. пер.

38

Посол СССР у Берліні Деканозов стверджував у розмові з фон Рибентропом 12 грудня 1940 року, що «підґрунтям планів фінляндсько-шведської взаємодії є намагання звільнити Фінляндію з-під німецького впливу», а також що саме тому совєтський уряд був рішуче проти таких планів (A. Rossi. «Deux ans d’alliance germano-soviétique». Paris, 1949).

39

Курсив мій, Ґ. М.

40

А. Россі стверджує у згаданій вище книжці Deux ans d’alliance germano-soviétique (с. 196), що перші контакти між фінляндським і німецьким Генштабами припадають на грудень 1940 року і що «остаточні» перемовини між цими органами почалися 25 травня 1941-го. Ці відомості ґрунтуються на свідченні генерала Ериха Бушенгаґена, яке він дав у російському полоні, і не відповідають дійсності.

41

До 1953 року церква східного обряду на цих теренах називалася саме греко-католицькою, а не православною, хоч і перебувала під юрисдикцією Константинополя. — Прим. ред.

42

Назва суду другої інстанції у Фінляндії. — Прим. пер.

43

«Юнкерс-87»

44

З повідомлень німецької Ставки, де фігурували то одні, то інші кількісний склад і місце дислокації дивізій, які Німеччина відряджала до Фінляндії, було очевидно, що війська бракує.