Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"

méthode / Texte et commentaire par E. Gilson. — Paris, 1939. — P. 391.

505

Mittelstrass J. Die Rettung der Phänomene… — S. 111.

506

Див. вище, параграф 11, c. 171—172.

507

Прокл, Коментар на Тімей / T. II, р. 66—67 Festugière.

508

Платон, Тімей, 27 d.

509

Brisson L., Meyerstein F.W. Inventer l’Univers. Le problème de la connaissance et les modèles cosmologiques. — Paris, 1991.

510

Див. вище, параграф 9, c. 170.

511

Див. вище, параграф 11, с. 154—156.

512

Симплікій, Коментар па Фізику / Bd. II, S. 18, 29—34 Diels.

513

Прокл, Коментар на Тімей / T. III, р. 160 Festugière.

514

С. 208 — антиподами у античні часи називали гіпотетичні території на протилежній Ойкумені стороні Землі; можливість проживання на них ставилось під сумнів з огляду на фізичні та кліматичні умови. — Прим. перекладача.

515

Ціцерон, Лукуллу, 39, 122.

516

Страбон, Географія, II, 3, 9.

517

Марк Аврелій, Наодинці з собою, V, 10 / Пер. Р. Паранька.

518

[Гален] Introductio sive medicus / Bd. XIV, S. 684 Kühn.

519

Наприклад, Прокл, Коментар на Тімей / T. II, р. 215 Festugière: вивчення світу може бути лише ймовірним дискурсом (eikotologia).

520

С. 210 — теорії ексцентриків та епіциклів були покликані пояснити нерівномірність руху небесних тіл довкола нерухомої Землі в межах геоцентричної моделі, такої, наприклад, як модель Птолемея. Теорія ексцентриків полягала у тому, що небесні тіла обертаються довкола центру, який не збігається з положенням Землі в космосі. Теорія епіциклів передбачала, що небесні тіла рухаються по малим колам — епіциклам, центри яких своєю чергою рухаються довкола Землі по великим колам — деферентам. Завдяки теоріям ексцентриків та епіциклів була досягнута висока точність розрахунку руху небесних тіл в межах геоцентричної системи, однак ця точність вимагала складних математичних моделей, оскільки небесні тіла відповідно до цих теорій рухались складними траєкторіями. — Прим. перекладача.

521

Там само / р. 212 Festugière.

522

Епікур, лист Піфоклу, 86—87; Лист Геродоту, 78—80. Див. пояснення Ж.-Ф. Балоде: Balaudé J.-F. Epicure, Lettres, maximes, sentences… — P. 102, 107.

523

Лукрецій, Про природу речей, V, 526—533 / Пер. А. Содомори.

524

Mittelstrass J. Die Rettung der Phänomene… — S. 16.

525

Пліній Старший, Природна історія, II, 77.

526

Див. з цього приводу дуже важливий текст Симплікія: Коментар на Фізику / Bd. І, S. 292 Diels, англійський переклад якого можна знайти в: Simplicius. On Aristotle Physics, II, 2 / Tr. B. Fleet. — London, 1997. — P. 47.

527

Симплікій, Коментар на Трактат про небо Аристотеля / S. 32 Heiberg.

528

Озіандер (= А.Гоземан, 1498—1552), Ad lectorim, de hypothesibus huius operis // Copernic. Des révolutions des orbes célestes / Ed. et tr. A. Koyré. — Paris, 1934. — P. 28—31.

529

Див. вище, параграф 11, c. 176.

530

Див.: Blumenberg H. Die Genesis der Kopernikanischen Welt. — Frankfurt, 1975. — S. 347.

531

Ibid. — S. 350.

532

Mittelstrass J. Die Rettung der Phânomene… — S. 219.

533

Див.: Blumenberg H. Die Genesis der Kopernikanischen Welt… — S. 350, n. 4, де цитуються листи Кеплера до Гейдона, літо 1605 року, та до Фабриція, 10 листопада 1608.

534

Newton І. Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, L. III. — Cambridge, 1726. — Scholium generale, p. 530, 12—14 [Ed. A. Koyré, I.B. Cohen, T. II. — Cambridge (Mass.), 1972. — P. 764]. Див. Mittelstrass J. Die Rettung der Phànomene… — S. 262.

535

Сенека, Природні питання, VII, 29, 3.

536

Там само, VII, 32, 4.

537

Плутарх, Про допитливість, 5, 517 d.

538

Арат, Явища, вірші 766—772.

539

Філон, De specialibus legibus, IV, § 51.

540

Про метафору сили істини див.: Blumenberg H. Paradigmen zu einer Metaphofologie. — Francfort, 1998. — S. 14—22.

541

Філон, De specialibus legibus, I, § 322.

542

Ідею наукового прогресу в античній літературі вивчав Б. Майснер: Meissner В. Die technologische Fachliteratur der Antike. Struktur, Überlieferung und Wirkung technischen Wissens in der Antike (ca 400 v. Chr. — ca 500 n. Chr.). — Berlin, 1999.

543

Ксенофан, фр. В XVIII / Dumont, p. 119. Твір Ж. Дельвая на цю тему (Delvaille J. Esssai sur l’histoire de l’idée de progrès. — Paris, 1910) не втратив своєї цінності.

544

JouannaJ. Notice // Hipocrate. L’ancienne médecine… — p. 40.

545

Есхіл, Прометей, вірші 445—470.

546

Евріпід, Благальниці, вірш 202—215.

547

Софокл, Антігона, вірш 332 і далі.

548

Манілій, Астрономіка, І, 79 і далі.

549

Лукрецій, Про природу речей, V, 1448.

550

Аристотель, Метафізика, І. 2, 982 b 23.

551

Див. вище, параграф 12, с. 185—197.

552

Діоген Лаертський, Про життя, вчення та висловлювання видатних філософів, VII, 135—136.

553

Сенека, Природні питання, VII, 30, 5.

554

Лактанцій, De ira, 13 (SVF, t. II, § 1172).

555

Сенека, Природні питання, VII, 30, 6.

556

Клеант, SVF, t. I, § 538; Хрісіпп, в: