Читати книгу - "Колгосп тварин"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На продовгастім пасовищі, недалеко від обійстя, стояв горбок, найвище місце колгоспу. Оглянувши грунт, Білан заявив, що тут якраз відповідне місце для вітряка, який міг би утримувати в русі динамо і забезпечувати колгосп електричною енергією. Електрика освітлювала б стайні та огрівала їх зимою; крім цього можна б увести в дію механічну пилу, січкарні на сіно й буряки і електричну доярню. Тварини досі ніколи не чули про подібні речі, бо колгосп був старомодній і мав тільки найпримітивніші машини. Вони прислухались до цього з зачудованням, а тимчасом Білан вичаровував образи фантастичних машин, що працюватимуть за них, коли вони щипатимуть досхочу травицю на левадах, або удосконалюватимуть свій розум читанням та розмовами.
Не минуло двох тижнів, як плани Біланового вітряка були вже сповна опрацьовані. Механічні подробиці взяв він переважно з трьох книг, що належали колись п. Джонсові: — «Тисяча Корисних Речей,» «Що Можна Виконати Біля Дому,» «Кожний у Себе Мулярем» і «Електрика для Початківців.» За Біланову науковуробітню правила шопа, де давніше був інкубатор; підлога там була дерев’яна, гладка; вона добре надавалась для креслення. Білан залишався там цілими годинами. Щоб книжки не закривались, на кожній з них лежало по каменю; він сам, зі шматком крейди між ратицями, ходив швидким кроком з кінця в кінець, креслячи лінію за лінією та від схвилювання кувікаючи стиха. Крок за кроком нариси переросли у складну масу корб та шестерень і покривали собою більшу частину підлоги; тварини нічогісінько з нарисів не розуміли, хоч і були ними сильно вражені. Кожне приходило оглянути Біланові рисунки щонайменше раз на день. Приходили навіть кури й гуси, що намагались не наступити на мальовані крейдою знаки. Один Наполеон тримався здалеку. Він від початку об’явив себе ворогом вітряка. Але одного дня появився несподівано, щоб розглянути пляни. Ступав важко по шопі, придивлявся зблизька до кожної подробиці плянів, обнюхав їх кілька разів, потім постояв хвилинку, поглядаючи на них скоса; раптом підніс ногу, помочив пляни і вийшов, не сказавши ні слова.
Погляди хутора у справі вітряка були різко поділені. Білан не перечив, що збудувати вітряк буде справа нелегка. Треба буде набити каменю і звести кам’яні стіни, потім треба буде поробити крила, а далі дістати динамо й каблі. Білан не казав, як їх доведеться роздобути, зате він твердив, що все можна виконати за рік. Після цього, заявив він, стільки труду буде ощаджено, що тварини потребуватимуть працювати лише три дні на тиждень. З другого боку Наполеон доказував, що пекуча потреба часу це збільшення харчової продукції і що коли вони гайнуватимуть час на вітряк, то усі повмирають з голоду. Тварини розкололись на дві фракції, під гаслами: «Голосуй за Біланом і трьохденним тижнем» і «Голосуй за Наполеоном та повними яслами». Беніамін був одинока тварина, що не приєдналась до жодної фракції, Він вперто не вірив, що паша стане більш рясна, або що вітряк заощадить труду. Буде вітряк чи не буде — життя пливтиме так, як пливло завжди — себто мізерно.
Крім суперечки про вітряк виникало ще питання оборони колгоспу. Усі здавали собі справу, що людські істоти, хоч і переможені у бою під корівником, можуть знову, на цей раз з більшою рішучістю, спробувати повернути панування п. Джонса Крім багатьох інших причин до такої спроби їх могло спонукати те, що вістки про поразку розійшлись по околиці і викликали більшу як колинебудь неслухняність між їхніми тваринами. Як звичайно, Білан та Наполеон не погоджувались між собою. За Наполеоном тварини повинні роздобути порохову зброю та призвичаюватись до її вжитку. За Біланом вони повинні висилати все більше та більше голубів та підносити бунти серед тварин по сусідніх хуторах. Один доказував, що коли вони не зможуть захищатися, їх обов’язково завоюють; другий доказував, що коли бунти спалахнуть усюди, не буде вже потреби у захисті. Тварини прислухались зразу до Наполеона, потім до Білана і не могли рішитись, де правда. По суті вони завжди погоджувалися з тим, хто промовляв у даний мент.
Нарешті прийшов день, коли Біланові пляни були закінчені. На найближчому недільному мітингу мали поставити під голосування запит: чи починати чи не починати працю над вітряком. Коли тварини зійшлися в великій клуні, Білан підвівся і (хоча вівці його де-не-де перебивали) виклав свої рації в захист проєкту будування вітряка. Тоді Наполеон підвівся, щоб відповісти. Він заявив дуже спокійно, що вітряк безглуздя і що він нікому не радить голосувати за цим проєктом, після чого швидко сів; він промовляв неповних тридцять секунд; здавалось, йому зовсім байдуже, яке враження робить на слухачів. На це Білан скочив на ноги та перекрикуючи овець, що знов почали блеяти, виступив з пристрасним закликом на користь вітряка. Досі симпатії тварин були майже рівномірно поділені; але Біланова красномовність потягла їх вмить за собою. У палких реченнях він змалював уявний образ Колгоспу Тварин, де праця вже звалилася з їхніх плечей. У свому льоті на крилах уяви він на цей раз оставив далеко позаду січкарні на солому й бур’яки. Електрика, казав він, могтиме постачати енергію молотилкам, плугам, боронам, грудобоям і комбайнам, а крім цього забезпечить кожну стайню електричним освітленням, гарячою та холодною водою та
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колгосп тварин», після закриття браузера.