Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

2 (2)

Навіщо взагалі підсів? Міг би проігнорувати, адже вона навіть не впізнала його. Пішов би зі сцени, потім до бару, знайшов якусь бабу і забувся в ній. Але ні. Його, подібно мазохісту потягнуло до тієї, яка давним-давно була похована під шаром прожитих років. А здивувалася як, коли зрозуміла, нарешті хто перед нею. Йому навіть здалося, що зраділа. Очі загорілися і посмішка така тепла - тепла. Настільки тепла, що в грудях запекло від цієї теплоти. Тільки заміжня виявилася. Його жінка і не його зовсім. Та й ніколи не була його. Тільки в думках підліткових дурних йому належала. А змінилася як. Стильна. Ставна. Не та дівчина на височенних підборах і з високим хвостом на потилиці. Тепер в ній був шарм. Щось таке, що відразу помітно чоловічому погляду, і від чого на неї хочеться дивитися і дивитися. Посміхається зверхньо. І вкотре наголошує на тому, що вона доросліша. Говорячи щось про те, що він, Стас, ще молодий зовсім і не розуміє нічого в стосунках. Може, і не розуміє, тому що завжди уникав їх, але таку жінку, як Настя, саму б нікуди точно не відпустив. Чоловік повинен бути або сліпим, щоб не бачити в ній того, що бачать інші, а Стас був упевнений, що крім нього, на неї поклали око вчора як мінімум ще двоє, або ж просто не цікавитися її життям.

І справа тут зовсім не в довірі, як була впевнена дівчина. Вона вчора так його роздратувала цими своїми переконаннями, що він після її від‘їзду пити почав, як не в себе. Навіть через стільки років, вона все - одно дивиться на нього, немов на недосвідченого пацана. У нього дах знесло від усього, що відбувається. І не тому що прокляття всього його життя знову повернулося, а тому що він ніби в минулому виявився. Знову на тому вокзалі, де він нікчема, а вона йому втирає про те, які незначні його почуття, і який він ще маленький і дурний. І хоч виду не показав, як зачепили її слова, але руки свербіли схопити стілець, на який вона так розкинулася і розхріначити його об підлогу. А ще краще її саму схопити і зробити з неї те ж саме, що і з іншими творить щоночі. Тоді б вона навряд чи назвала його пацаном. І вже тим більше недосвідченим.

Хоча, якщо вони з цією Машею такі близькі, то вона їй і сама розповість. Сам не пам'ятає, як він опинився в її квартирі. Тільки відчуття свої пам'ятає - незрозумілі, роздираючі. Секс теж пам'ятає. Частинами. Непоганий секс, треба сказати. Дівчина вміє доставити вишукане задоволення. Коли вони заснули хоч? Блядь, все ж не можна так пити.

Скільки він так в душі стоїть вже? Хлопець змив шампунь з волосся, і сполоснувши, виліз з ванни, зрозумівши, що крім простирадла тут більше нічого його немає. А й хрін з ним, подумав і обернув стегна червоним рушником. Вийшов у коридор, почув жіночі голоси з іншого боку квартири,  піднявши з підлоги джинси, пішов у кімнату. Натягнув їх на голе тіло. Шукати боксери - це як голку в стозі сіна. Якби хоча б пам'ятав, де їх скинув, а так як в полі зору не виявив, значить і так зійде. Підхопив сорочку, яка недбало валялася на тумбочці, і відправився на кухню. Дівчата сиділи за столом і обидві замовкли, коли хлопець опинився на порозі.

- Про мене говорите? - кинув з усмішкою і підійшов до вільного стільця. Розгорнув його спинкою до столу і сів, поклавши лікоть на холодну металеву спинку, а іншою рукою потягнувся за чашкою кави, люб'язно налитої йому заздалегідь. З волосся все ще стікали краплі води по міцному торсу і ховалися там, де низ живота приховував край стола. Погляд Насті зачепився за одну з таких крапель і відправився вниз, як примагніченний.
Спохопилася, що дивиться зовсім не в чашку, погляд підняла і натрапила на усміхнені карі очі з бісенятами. Боже, яка безглуздість. Тільки не дивитися було складно. Фігура у хлопця що треба. Не перекаченні груди, прес під шкірою відмінно виділяється, руки міцні, натреновані. Не дарма Машка вчора на нього запала.

- Про тебе. І ... ось про що, - блондинка витягла з кишені шовкового халата його боксери. - Це, здається твоє, - хитро посміхнулася, покручуючи в руках чорний шматок тканини.

- Залиш собі, - хлопець махнув рукою, роблячи ковток вже не гарячої кави. - На пам'ять.

- Нічого собі, - обурилася Настя, вдавившись пончиком. - А ти вже такий популярний музикант став, що твої труси скоро можна буде на аукціоні продавати?

- Не настільки! - зареготав він. - Але думаю, Маші ще не раз захочеться згадати сьогоднішню ніч.

- Не тільки згадати, а й повторити, - підморгнула дівчина, і Стас не міг не підтримати її.

- Обов'язково! - Взяв з тарілки пончик і відкусив, повертаючись до Насті. - А ти як, Настя? Виспалася?

- Не зовсім. Ще спала б, якби деякі не записали нас сьогодні до перукаря, - невдоволено зиркнула на подругу, а та тільки очі закотила.

- Нічого, виспишся на тому світі.

- Ну звичайно, - обурилася дівчина, - сама довше за мене спала.

- Це тому що я лягла пізніше.

- Я вже зрозуміла, - і красномовно глянувши на Стаса, констатувала Настя.

- Я ні до чого, - хлопець скинув руки, засунувши в рот залишки пончика. - Це все твоя ненаситна подруга. - Погляд Насті придбав дивний відтінок. Засуджуючий. А він задоволений. Навіть посміхатися захотілося. Нехай знає, що він вже не хлопчик.
І розмовляти про секс з ним не соромно. А потім одним ковтком допив каву, і ляснув себе по колінах. - Мені пора, дівчата. Справ по горло, - встав з-за столу, натягнув неабияк пом'яту сорочку, і не застібаючись, попрямував до дверей. - Гарного дня, красуні!

- Тобі теж, - пробурмотіла Настя слідом, коли позаду Стаса пролунали швидкі кроки. Тендітна рука Маші розгорнула його до себе.

- Сьогодні все в силі? Прийдеш на студію? - ще навіть не розчесана, але і так досить приваблива світловолоса молода жінка, дивилася на нього знизу вгору з обожнюванням.Не те, щоб він до цього звик. Ще ні. Адже він не так давно на сцені. І поки ще сцени клубів і шоу неможна назвати великими, але все ж такий погляд він бачив вже не раз. І, чорт забирай, він збреше якщо скаже, що йому це не лестить. Ще й як. Складно впоратися з спокусами молодому талановитому співакові, а вже якщо і зовсім не намагатися ...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍