Читати книгу - "Давай одружимось, Уляна Пас"

6.

Макс

Видихаю з полегшенням лише тоді, коли разом з Юлею покидаємо зал реєстрації. Хоча, назвати це полегшенням доволі важко, адже моя тепер вже дружина не сильно щаслива таким поворотом подій, хоча й сама хотіла цього не менше, як я. В принципі, ми обоє у виграші й на цьому можна закінчувати. 

Навіть не сумніваюся у тому, що Володимир Калиновський найближчим часом налетить до мене з візитом. Доведеться розпинатися про те, що Юля - кохання всього мого життя. Зараз головне, щоб дядько повірив, а хороші стосунки з тепер вже тестем у цьому мають допомогти. 

- Все минуло чудово, - говорить Кір, коли сідаємо у мою машину. Одночасно проводжаємо поглядами авто, у якому зараз моя дружина та її подруга. 

- О, так! - хмикаю. - Думаю, що варто це відсвяткувати. Все ж таки вже завтра ця блондинка оселиться у моєму домі і, чує мій зад, швидко винесе мозок. 

- Я не проти! - одразу підтримує ідею друг. - Підкинь мене в офіс. Завершу справи і зустрінемося в клубі. 

Так і роблю, а сам їду у свою квартиру, котру придбав зовсім недавно. Тільки місяць тому у ній закінчився ремонт і я зміг в'їхати. Ще не встиг насолодитися самотністю, а вже завтра у мене буде весела компанія. 

Приймаю душ і переодягаюся. Перед тим як покинути квартиру, погляд чіпляється за обручку на пальці. Без уколів сумління знімаю її одним махом. Залишаю на тумбі в коридорі й покидаю своє житло. Пити сьогодні не планую, адже завтра потрібна твереза голова для зустрічі з дружиною. А ще, якщо не помиляюся, Юля говорила про ювілей батька. Отже, завтра на нас чекає перший вихід у світ. 

У клуб потрапляю без особливих проблем. Ну, звісно, для мене практично всі дороги відкриті, адже юриста Коршуна у місті знають багато. А ще власник цього клубу мій хороший друг. 

Кір вже тут, сидить на м'яких диванах у компанії Олега - того самого власника, і Стаса, ще одного нашого друга. Швидко наближаюся до них, встигнувши дорогою зловити на собі зацікавлені погляди осіб протилежної статі. О, так! Жінки мене люблять, а я люблю їх. Шкода лише, що для них це кохання з першого погляду, а в мене - інтрижка на одну ніч. 

- Які люди! - першим вітається саме Олег, а за ним і Вадим. - Тебе можна привітати, друже? А де молода дружина?

Невдоволено дивлюся на Кіра, котрий вдає, що сильно зайнятий розгляданням танцюючих, і закочую очі до неба. Не втримався таки й розтріпав! 

- Я сьогодні один! Такий собі холостяцький вечір, - пояснюю і сідаю за стіл.

- Ну тоді треба якось розбавити атмосферу! - заявляє Олег. - Відсвяткувати твоє одруження і відпустити у сімейне життя! 

В принципі, я не маю нічого проти. Вже за кілька хвилин до нас за стіл сідають троє дівчат з апетитними формами. Хороший все-таки у мене друг! Без слів знає, що мені зараз треба! 

Довгонога брюнетка відверто треться до мене своїм чималим бюстом і при цьому розкуто водить пальчиками поїм торсом поверх футболки. Здається, вона добре розуміє, чого я хочу, і це тішить. Люблю, коли жінки розуміють мене без слів.

- Макс! - Кір хапає мене за плече й змушує відірвати погляд від грудей дівчини та поглянути на нього.

- Що таке? - питаю невдоволено.

- А це не Юля твоя? - киває кудись в зал, а я не одразу розумію, про яку Юлю він говорить. Та коли прослідковую за його поглядом, складається враження, що у мене глюки. 

Це просто не може бути моя дружина! Юля дівчинка хороша, хоча й божевільна трохи. А ця дама, що на всіх парах несеться на мене, схожа на справжню фурію. 

- Привіт, хлопчики! - дівчина зупиняється просто переді мною, а її подруга маячить у неї за спиною. 

- Привіт! - одразу вмикається Олег. Він оглядає її розкутим поглядом, а я відчуваю, як роздратування накриває з головою. - Як справи, дами? Приєднаєтесь до нас?

- З радістю! - випалює Юля, і лише зараз помічаю, що штормить її добряче. І коли встигла так напитися? - Дівчино, може, ви нарешті відлипнете від мого чоловіка, а то якось негарно виходить?

Брюнетка розгублено розглядає то мене, то Юлю, а мої друзі так взагалі дар мови втрачають. Лише Кір підозріло шкіриться, наче це реально смішно. Здається, моя дружина не відрізняється терплячістю і сама допомагає брюнетці змитись з чужої території. Хапає її за руку й одним ривком підіймає на ноги. Ще мить - і Юля займає її місце поруч зі мною. 

Мушу відмітити, що Калиновська до божевілля гарна дівчина. В чорній коротенькій сукні і з яскравим макіяжем. Мій погляд зупиняється на її ногах, але Юлі це, здається, не подобається. Вона торкається пальчиком мого підборіддя і змушує поглянути їй в очі.

- Бачу, ти чудово проводиш час, Максику! - солодко заявляє. - Не здається тобі, що це трохи перебір?

- А це? - кладу руку на її ніжку - і дівчина миттєво скидає її з себе. Неприступна! Ну що ж, так навіть цікавіше. 

- Отже, ти дружина нашого Коршуна! - знову втручається Олег, а мені хочеться закрити йому рота. Видно ж, що Юля його зацікавила. І це мені дуже не подобається. - Я Олег!

- Юля! - моя дружина мило усміхається і подає йому свою руку, котру друг одразу цілує. 

- Знаєш, Юле… а я вже починаю заздрити нашому Максу. Таку дружину знайшов! - продовжує сипати компліментами Олег, а мені все більше хочеться закрити йому рот. - До речі! Може, вип'ємо за знайомство?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍