Читати книгу - "Таксі для тіней, Янина Кап (Зоя Маг)"

Коло звузилося

Андрій залишився сам. 

 

Навігатор мовчав. 

 

Він не знав, куди їхати. 

 

**"Може, все вже скінчилося?.."** 

 

Він витер лоб, спітнілий від напруги. 

 

Повільно опустив голову на кермо. 

 

**Тихий дзвін.** 

 

Телефон. 

 

Повідомлення. 

 

**"06:30. Останній виклик. 07:00. Дім."** 

 

**"Дім…"** 

 

Він повільно підняв голову. 

 

Світло почало пробиватися крізь дощ. 

 

Не сонце. Світло ламп. 

 

Попереду — знайома вулиця. 

 

Його вулиця. 

 

Машина рушила сама. 

 

Андрій не тримав керма. 

 

Він бачив, як будинки повільно пропливали повз. 

 

І ось… його дім. 

 

На ґанку стояв **він сам**. 

 

Молодший. Чистий. Спокійний. 

 

**"Ти вже тут."** 

 

**"Це кінець?"** 

 

Молодший Андрій злегка всміхнувся. 

 

**"Це був тільки шлях. Але вибір завжди твій."** 

 

Дверцята повільно відчинились. 

 

Холодний ранок зустрів його сирістю й порожнечею. 

 

**"Вийти чи залишитися?"** 

 

**"Я більше не боюся."** 

 

Він зробив крок. 

 

**Скрип.** 

 

Темрява не поглинула його. 

 

Світло розливалося м’яко, мов туман. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍