Читати книгу - "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

      - Мого батька звали Боговид, - почервонів Олень-Алан. – А Михайло, це єдине з сучасних імен, яке майже повністю підходить. Зрозуміло?

       - О, тепер зрозуміло, - кивнула Огняна.

       - А ви зі Смоком знаєте, хто нас зрадив?

       - Ні, - похитала головою панна-Дракон.

       - Я думаю, це В’ячеслав, або пан Гнатчук. Як я зрозумів, їх двох не було у штабі під час облави, - сказав хлопець. І розповів про те, як В’ячеслав готовий був за будь-яку ціну жити на свіжому повітрі та хотів показати свої лицарські вміння Фросі. А пан Гнатчук був закоханий у пані Заправлюд. Тож, вони були двома найочевиднішими підозрюваними. – Хоча, це всього лише мої припущення, - став виправдовуватися Олень-Алан.

      - Може, ти правий, а може й ні. Ми вже деякий час спостерігали за всіма… е… ти ж розмовляв із паном Заправлюдом щодо минулого? - Почервоніла Огняна.

        - Це ж таємниця! – Вразився хлопець.

        - Не для Дракона, із хорошим слухом. Насправді, це вже не вперше.

        - Тобто? – Нічого не зрозумів хлопець.

        - Пам’ятаєш, про вересень? Так от. В жовтні щось сталося, що створило те минуле, яке чинне у нас зараз. Тобто, для нас воно є сталим минулим. Тож, у тому часі ти вже з’являвся. – Олень відкрив рота. – ні, я не казатиму тобі, що сталося. Але ти не знав всього. Знав лише, що прийде Всеволод і запізно попередив нас. Мабуть, того разу пан Заправлюд не казав тобі про минуле. Зараз же, ти трохи знаєш і можеш втрутитися раніше.

      - Нічого не зрозумів, - сказав Олень-Алан. – А хіба… хіба втручання у минуле не буде поганим?

        - Це вже тобі вирішувати, - відповіла Огняна. – Я прийму будь-яке твоє рішення. Але… але ти сказав нам, що нас зрадять восени цього року, а зараз ще літо. Тож, щось пішло не так, як мало бути.

      - Відбулося якесь збурення, - спохмурнів хлопець. – Я спробую упіймати Всеволода і… і що мені із ним робити?

     - Доставиш сюди, - сказав Смок. – Все готове. Я постійно буду на зв’язку.

     - А… а тобі не буде нудно сидіти тут п’ять років поспіль?

     Дракони розреготалися.

      - Для нас пройде лише п’ять хвилин, - пояснив Смок. – Піду поставлю макарони.

      - Отже так, - сказала Огняна, а руки її тряслися. – Будь там дуже обережний. Щойно якісь неприємності, звертайся до нас, за допомогою цієї штуки.  Ми тебе витягнемо. А щойно ми знайдемо, де саме Всеволод зробив першу спробу переписати історію, то зв’яжемося із тобою. Ось тобі записка, де шукати Фросю.

       - Готовий? – Повернувся Смок. Олень готовим не був. Він був впевнений, що ніколи не буде готовим робити стрибки у часі. Тому він кивнув. – Три, два, один, нуль!

       І Олень зробив хід, ставши Конем…