Читати книгу - "Стів Джобс"

прекрасних людей, але вони займаються не тим, чим треба, оскільки план був неправильним, — сказав він. — Я знайшов людей, які вже дочекатися не можуть, щоби почати працювати за правильною стратегією, але такої в них просто досі не було.

І знову юрба закричала, засвистіла й зашелестіла оплесками.

Коли Стів виступав, його пристрасть виливалася з нього під неймовірним напором, він почав говорити «ми» і «я» замість «вони», розповідаючи про те, що робитиме Apple.

— Я все ще вважаю, що ви маєте мислити інакше, щоби купити комп’ютер Apple, — сказав він. — Люди, які купують їх, таки думають інакше. Це творчі особистості, і вони прийшли у цей світ, щоби змінити його. Ми виготовляємо більшість інструментів саме для таких людей.

Наголошуючи на слові «ми» в тому реченні, він склав руки й постукав пальцями у груди. А тоді, на завершення своєї промови, Стів продовжував наголошувати на слові «ми», говорячи про майбутнє Apple.

— Ми також збираємося мислити інакше й обслуговувати людей, які купували наші продукти з самого початку. Адже чимало людей уважають себе схибленими, але саме в цій схибленості ми бачимо геніальність.

Після довгих оплесків публіки, що зірвалася на ноги, люди переглядалися між собою у благоговінні, а дехто навіть витирав сльози з очей. Джобс дуже чітко показав, що він і «ми», Apple, становлять одне ціле.

Пакт із Microsoft

Кульмінацією появи Джобса на Macworld у Бостоні в серпні 1997 року стала неймовірна новина, яка згодом з’явилася на обкладинках Time і NewsWeek. Наприкінці свого виступу Стів зупинився, щоби зробити ковток води, і продовжив уже більш тихо.

— Apple живе в екосистемі, — сказав він. — І потребує допомоги від інших партнерів. Деструктивні стосунки нікому не приносять користі в цій індустрії.

Щоби додати моменту драматичності, він знову зробив паузу, а тоді пояснив.

— Я хочу оголосити одне з наших перших партнерств сьогодні, що для нас дуже значимо, — партнерство з Microsoft.

Логотипи Microsoft і Apple появилися разом на екрані — і публіка широко роззявила рота.

Протягом десятиліття Apple і Microsoft перебували в стані війни з приводу різних питань щодо авторських прав і патентів. Особливо гостро звучала проблема з крадіжкою компанії Microsoft вигляду і стилю графічного інтерфейсу користувача Apple. Тільки-но Джобса випхали з Apple в 1985 році, Джон Скаллі підписав капітуляційну угоду: Microsoft могла використовувати ліцензію на Apple GUI у Windows 1.0, а натомість зробить Excel ексклюзивною програмою для Macintosh на наступних два роки. У1988 році, після того як Microsoft створила Windows 2.0, Apple подала в суд. Скаллі наполягав, що угода 1985 року не стосувалася Windows 2.0, і наступні вдосконалення Windows (як то копіювання трюку Білла Еткінсона з «підрізанням» вікон, що перетиналися) зробили це порушення ще страшнішим.

До 1997 року Apple програла справу в суді, як і чимало наступних апеляцій, проте залишки судових процесів і загрози нових позовів ще не зникли повністю. На додачу до цього Міністерство юстиції президента Клінтона готувало масивний антимонопольний судовий прецедент проти Microsoft. Джобс запросив головного обвинувача Джоеля Кляйна до Пало-Альто. Не варто якось по-особливому боротися проти Microsoft, сказав йому Джобс за філіжанкою кави, натомість просто залиште його поборсатися в судовому процесі. Це дасть Apple можливість, як пояснив Стів, «зробити остаточний забіг» проти Microsoft і почати пропонувати конкурентоспроможну продукцію.

За часів Амеліо публічні заяви стали вибуховими. Microsoft відмовилася розробляти Word і Excel для майбутніх операційних систем Macintosh, що могло би зруйнувати Apple. До честі Білла Ґейтса, він не просто намагався помститися. Зрозуміло, чому він не погоджувався розробляти програми для майбутніх операційних систем Macintosh, у той час, коли, здавалося, ніхто, включаючи верхівку Apple, яка постійно змінювалася, не знав, що це буде за операційна система. Відразу після того, як Apple викупила NeXT, Амеліо з Джобсом разом полетіли на зустріч у Microsoft, але Ґейтс ніяк не міг докумекати, хто з них заправляв усім. Через декілька днів він особисто зателефонував Джобсові. «Слухай, якого дідька я маю вставляти свої програми в операційну систему NeXT?» — запитав Гейтс. Джобс відповів «якимось хитромудрими зауваженнями щодо Ґіла», пригадував згодом Ґейтс, і сказав, що ситуація скоро проясниться.

Коли питання лідерства було частково вирішене звільненням Амеліо, одним із перших дзвінків, які зробив Джобс, був до Ґейтса. Джобс розповідав:

Я задзвонив до Білла й сказав: «Я поставлю тут усе з голови на ноги». Білл завжди нерівно дихав до Apple. Ми ввели його в цей бізнес із виготовленням програм. Перші програми, які він розробив, були Excel і Word для Macintosh. Тож я зателефонував йому і сказав: «Нам потрібна допомога». Microsoft використовувала патенти Apple без дозволу. Я сказав: «Якби ми продовжили судову тяганину, то за декілька років від сьогодні виграли би позов із патентами на мільярд доларів. Ти знаєш це, і я це знаю. Але Apple не протягне так довго, якщо ми не припинимо війну. Я це знаю. Тож давай подумаємо, як вирішити ці питання. Все, що мені потрібно, — зобов’язання від тебе, що Microsoft продовжуватиме виготовляти програми для Macintosh, а також інвестиція від Microsoft в Apple, щоби ви мали частку в нашому успіху».

Коли я переказав слова Джобса Ґейтсові, він підтвердив, що саме так усе й було.

— В нас була група людей, якій подобалося працювати з Macintosh, і нам подобався Macintosh, — поділився Ґейтс.

Він вів перемовини з Амеліо протягом шести місяців, і пропозиції ставали все довшими й складнішими.

— А тут Стів приходить і каже: «Слухай, угода надто заплутана. Я хочу просту угоду. Я хочу зобов’язання, і я хочу інвестицію». Тож ми то все втрясли за якихось чотири тижні.

Ґейтс зі своїм фінансовим директором Ґреґом Маффі поїхали до Пало-Альто, щоби підготувати кістяк угоди, а тоді Маффі повернувся сам наступної неділі, щоби пропрацювати деталі. Коли він приїхав додому до Джобса, Стів витягнув дві пляшки води з холодильника й повів Маффі на прогулянку по Пало-Альто. На обох чоловіках були шорти, а Джобс ішов босоніж. Коли вони розташувалися навпроти баптистської церкви, Джобс одразу приступив до обговорення найважливіших моментів.

— Ось що для нас важливо, — сказав він. — Зобов’язання щодо виготовлення програмного забезпечення на Macintosh та інвестиція.

Хоча переговори минули швидко, останні деталі не були узгоджені аж до моменту, коли до виступу Джобса на Macworld в Бостоні залишалося декілька годин. Він саме готувався в «Парк-Плаза-Кастл», коли задзвонив його мобільний телефон.

— Привіт, Білле, — відповів він, і його голос пронісся луною по всій старій залі. Тоді Стів зайшов у куток і говорив тихо, щоби інші