Читати книгу - "Нездоланний"

по тому він уже був наодинці з Ченґ у їхньому номері зі слабшим сигналом Wi-Fi. 44

Наступного ранку вони прокинулися досить швидко, із незасуненими звечора гардинами та з цілою купою думок у голові, так само, як це було минулого ранку в Чикаґо, усього лише двадцять чотири години тому. Ричер знову перевіряв свою теорію, приголомшений зростаючою прогресією. Це було за межами його очікувань. Можливо, навіть за межами розуміння. Ченґ тим часом готувалась до виїзду з міста. Вона дивилася ранкову програму на місцевому філіалі телеканалу із Фенікса, який знехтував трансляцією кулінарних програм та модних показів на користь кримінальних новин. Один репортер повідомляв про смертельну стрілянину за стрип-клубом у центрі міста, в організації якої підозрювали представника криміналітету, але найбільше в його розповіді було обережних припущень, що супроводжувалися безглуздими фото, на більшості яких було зображено зачинені ворота в рожевій огорожі, а зверху над фото бігла рухома стрічка зі словами: «Москва дісталася до Фенікса». Ричер справедливо припустив, що ці слова роздратували би всіх без винятку українців, ураховуючи, що ці дві країни тепер повністю відокремлені одна від одної, чим вони пишаються – принаймні одна з них.

У іншого репортера повідомлення було довшим. Більше не було слів «Сьогоднішнє вторгнення у приватний будинок закінчилося трагічно», бо «сьогодні» стало уже вчорашнім днем, а трагедія тепер надихала. Виходило, що місцевий лікар, який проживає за згаданою адресою, використав зброю для самозахисту і вбив трьох людей, які проникнули в його будинок, тим самим урятувавши членів своєї сім’ї від долі, гіршої за смерть. Евана Лейра показали в кадрі, знімаючи його із великої відстані, збільшивши масштаб настільки, наскільки це було можливо. Він саме відмахувався від запитань. Його гостре небажання обговорювати ситуацію сприйняли, як старомодну та непохитну скромність. Він був на півдорозі до того, щоб стати «скаженим лікарем», на підтримку чого виступало і нічне відео із трохи зернистим зображенням каталок, які викочували з його будинку під миготіння червоних спалахів світла. Також разів із п’ять наживо показали Емілі, теж на відстані. Вона була вже не в бікіні та сорочці, а в джинсах та светрі, а ще Лідію, яка втупилася поглядом у землю.

Тоді вклинилася третя репортерка, яка повідомляла, що, згідно з інформацією, наданою поліційним відділком, ці дві події могли бути взаємопов’язаними, і що троє мертвих чоловіків із будинку лікаря виявилися товаришами мертвого чоловіка зі стрип-клубу. Тоді в розмову вклинилася четверта репортерка і повідомила, що, за попередніми даними з офісу окружного прокурора, стрілянину в будинку, найбільш імовірно, визнають виправданою, а що стосується інциденту в стрип-клубі, то знаряддя вбивства було знайдено в сміттєвому контейнері поруч із клубом, проте відбитків пальців на ньому не було, через що підозрюваних наразі немає і розслідування триває.

Далі пішла програма «Десять способів приготувати курятину».

Ченґ запитала:

– З тобою все гаразд?

Ричер сказав:

– Краще не буває. Ось тільки голова досі болить.

– Жодної реакції?

– На що?

Вона вказала на екран телевізора.

– На це.

– У мене досі дзвенить у вухах.

– Я не це мала на увазі.

– Я нікого не чіпаю, поки мене ніхто не чіпає. Це вони ризикують, а не я.

– Ти не засмутився?

– А ти?

– Що то була за машина, яку ти бачив на фермі опівночі?

– Вона виглядала лише плямою вдалині. На ній був якийсь освітлювальний прилад. Як решітка з ліхтарями, проте висіло все це над кабіною. Чотири прямокутних ліхтарі, які дуже яскраво світили. Це може бути якась висока вантажівка. Більше схожа на трактор. Машиною щось посилено робили. Я бачив відпрацьовані гази навіть у темряві.

– Це міг бути канавокопач?

– Чому ти так вирішила?

– Це було того ж дня, коли зник Ківер.

Ричер сказав:

– Міг бути й канавокопач.

– Ось чому я не засмучена. На його місці могла б опинитися я, якби все сталось по-іншому. Уявімо, що Майкл зник у Сиєтлі. Тоді Мак-Кенн зателефонував би мені, а я могла покликати Ківера на підмогу. Просто зараз ти міг би бути тут з ним та шукати мене.

– Перестань.

– Але це могло статися.

– Ти справилася б краще.

– Ківер був кмітливим типом.

– Був?

– Гадаю, мені слід це визнати.

– Кмітливим, проте не досить. Він припустився помилки. А ти могла б її уникнути.

– Якої помилки?

– Можливо, такої, якої саме збираюсь припуститися я. Він їх недооцінив. Якщо вони поховали його на фермі за допомогою канавокопача, то Мерченко був до цього непричетним. Не на цьому етапі. Це все робота їхніх рук. Допомога їм не