Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Діти Безмежжя, Олександр Павлович Бердник

Читати книгу - "Діти Безмежжя, Олександр Павлович Бердник"

204
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 114 115
Перейти на сторінку:

— Все так, — сумно сказав Ясиоцвіт. — Але на планеті хаос. Великий задум порушився. Необхідна допомога.

— Як? — не стримала вигуку Зоря. — Невже ми…

— Ми, — підхопив юнак. — Велика Матір пропонує послати нас. Учитель згодився. Якщо згодні ми.

Дівчина мовчки сильно потиснула руку товариша. Він відповів їй усмішкою.

— На Усо буде створено Фортецю Знання. Ти розумієш, яке щастя — допомогги еволюції іншої планети?!

— Коли ми летимо?

— Не так швидко, — похитав головою юнак. — Я ще не все зрозумів. Через кілька днів ми вилітаємо в Гімалаї.

— Чому туди?

— В Інститут Думки.

— Невже правда? Там, де Ріона та Буревій? Сонячні Мандрівники?

— Правда, Зоре. Ріона і Буревій теж полетять. Вони очолять нашу групу. А перед тим — навчання в Інституті Думки.

— Навчання? З ким? Для чого?

— Я ще не знаю. Здається, політ буде не звичайний. Пленум Науки вирішив здійснити план Багряна — до інших зірок без ракет. І ще цілий ряд експериментів. Трансмутація тіл, вплив на відстані, активізація, перенесення свідомості, проникнення в інші виміри… Та подробиці потім, Зоре. Головне, що ми будемо разом. Всі друзі, навіть Біла Зірочка захотіла з нами.

— А Учитель?

— Він готуватиме нових учнів. Тут. На Землі. Але хіба ти не знаєш, що він буде завжди незримо з нами?

— Знаю, друже. Я це відчуваю завжди.

Вони взялися за руки. Підняли обличчя до неба.

На них дивилися в Безмірі осяйні очі далеких зірок. Ба ні, вже не далеких, не чужих. Космічні безодні, що колись лякали забобонних людей, нині ставали близькими, зрозумілими, вони перетворилися на дороги, що об’єднували розрізнених Дітей в Єдину Сім’ю.

Скільки ще попереду шляхів! Скільки небезпек? Страждань! Мук! Подвигів! Перемог!

Хто їм скаже про це?

— Ти не боїшся, Зоре?

Очі дівчини сяють діамантами.

— Чого ж боятись? Небезпеки — східці до Щастя! Невдачі — щаблі до Істини! Смерть — тільки вічне оновлення Єдиного Життя! Я готова до всього, друже. Аби разом. Аби вперед. Хіба ми не Діти Безмежжя?..

1964 р. Примітки
1

Телеологічний — цілеспрямований.

(обратно)
Оглавление Слово до читача Книга перша Драма безодні   Частина перша На крилах часу     Порушники інструкції     Химерна дискусія     «Сини божі»     Машина часу     З глибини часу     Ніч друга     Ніч третя     Розповідь перша     Розповідь друга   Частина друга Космічна місія     Велика прелюдія     Механічний друг замовкає     Суперечка на «Олімпі»     Двоє     Страшна розлука     Полон     Несподівана зустріч     Дитя Небес     Перші сторінки історії Му (З блокнота Заграви)     Великий похід (Продовження записів Заграви)     «Небесна вежа» (З блокнота Марії)     Зрада     Все попереду Книга друга Сходи вічності   Частина перша Світ Полум’яний     Царство Аїда     Самотність     Розмова з привидом     Рятунок     Кванти чи думка?  
1 ... 114 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Діти Безмежжя, Олександр Павлович Бердник», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Діти Безмежжя, Олександр Павлович Бердник"