Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

І я не про гроші зараз. Подарований Алінкою магнітний м'яч з намальованим серцем бездоганно вписався у підставку. То він для мене набагато дорожче, ніж той, що, може, і не Мессі підписав, а хтось із його безлічі помічників.

- Дідько! Виліт на твій подарунок через два дні! Таке я пропустити не можу!

Все, тренеру не до мене. Зрадів, навіть посміхнувся легенько, поплескавши мене по плечу. Дзвонить дружині, квапить, скоро збиратися почнуть. Я ж як відчував, що він не відмовиться. Трофеї в суперечці мене напружують, а тренера тішать. Тепер усім добре.

Ну що ж. Кілька днів без пильного тренера…

Ми не будемо гаяти час!

***

Аліна

Мене покликали терміново прибігти на поле. Щось сталося з Мишком. Не розібралася, чи то травма голови від м'яча, чи то з воріт впав, чи то в огороджувальній сітці ногами застряг. Арс, Назар, Артем та Ілля в один голос видають різні версії та терміново кличуть йому допомогти. Бо Дарський без мене відмовляється від допомоги.

Кидаю пост, забувши про все.

Біжу, задихаючись від жаху.

Невже знову на нас халепа обрушилась?

Тато б краще стежив, але він з мамою у від'їзді, після матчу гуляють по Лондону. Фотки надсилають, насолоджуються мальовничими краєвидами. Другий медовий місяць у них.

А у мене Ведмідь постраждалий…

Гей, я не зрозуміла?!!

Чому Мишко на двох ногах, а команда з помічником тренера встала з двох боків коридором? Переступаю по газону крок за кроком, наступаючи на розкидані пелюстки.

І спостерігаю за найнеймовірнішим розіграшем.

Ворота навіщось квітами прикрашені, як нібито перетворилися на романтичну арку. Навколо розвиваються білі кульки. Мишко виходив у спортивній формі, як зазвичай. Зараз стоїть біля арки-воріт у солідному чорному костюмі та білій сорочці.

Гніватися або милуватися на мого красеня-Ведмедя, поки не вирішила. Якщо дізнаюся, що вони знову вирішили наді мною посміятися, тоді я їм дам. Отримають у мене футболісти!

- Мишко, ну що ти…

- Все для тебе, Зірочко, - його проникливий погляд з відблиском смарагдів, його голос такий хрипкуватий, трохи схвильований, заглушають усі мої роздуми.

Починаю здогадуватися. Серце частіше стукає, від того, який офіційний Ведмідь.

- Алінко, я жив вільним Ведмедем. Але зустрівши тебе, зрозумів, що шалено закоханим Ведмедем бути більше хочеться. Обожнюю тебе, моя Зірочка.

І тут раптом падає на коліно. Піднімає коробочку, я її не помітила. Там, виявилася, каблучка.

- Виходь за мене, Алінко! Стань моєю дружиною!

О-о-о... я розгубилася. Бігла сюди рятувати мого Мишка, а, схоже, рятувати треба мене від надлишку емоцій і щастя. Ноги тремтять, у голові вертольоти, в животі розлітаються метелики.

- Стати твоєю Ведмедицею? - не знаю, що кажу, саме якось вирвалося.

- Ну-у... приблизно так, - киває. - Обіцяю, ти не пошкодуєш. Я буду намагатися робити тебе дуже щасливою!

- А я обіцяю, що буду люблячою дружиною для коханого чоловіка.

- Це значить?...

- Та-ак! Мишко, це означає, МОЄ ТАК! - кричу від щастя, та й поле дозволяє випускати без стримання емоції. - Як би я могла відмовити? Якщо без тебе себе навіть уявляти не хочу. Один спритний Ведмідь вкрав моє сердечко, тепер воно з ним, нехай так і залишиться.

Мишко піднімається, надягає мені на палець витончену каблучку. Обіймає, і як поцілує палко, а потім ще й кружляє біля воріт. Замість музики на нашій пропозиції руки і серця - футболісти ритмічно дмуть у свистки та м'ячі високо підкидають. Мені і плакати від щастя, і сміятися хочеться. Вигадали ж!

Потай уявляла, як би Міша міг мені зробити пропозицію. Але він знову мою фантазію переплюнув, поле перетворив на романтичний рай. Відчуваю, з ним не раз ще доведеться ахати від подиву. Ведмідь він такий, здивує, підкорить і нікуди потім від нього хороброго, веселого, з тонною чарівності, не дінешся. Попалася вже назавжди.