Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

та об’єктивний розгляд матеріалів з дотриманням встановлених законом строків; додержувати вимог, передбачених регламентом ВККС: не розголошувати відомості, що становлять державну, службову, комерційну та банківську таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час роботи в Комісії, для забезпечення нероз- голошення яких було прийнято рішення про закрите засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що можуть викликати сумнів у їх об’єктивності, неупередженості та незалежності тощо. Стаття 96. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права проводити перевірку щодо наявності підстав для притягнення судді місцевого, апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності, брати участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Комісії повинен заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

2. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я голови Комісії. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.

3. Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).

Відвід (самовідвід) — це усунення чи самоусунення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів від участі в засіданні ВККС, якщо будуть встановлені обставини, які викликають сумнів у його неупередженості. Такими обставинами можуть бути: особиста, пряма чи опосередкована заінтересованість в результаті розгляду матеріалів Комісією; родинні стосунки з особою, щодо якої розглядається питання; службова або інша залежність особи, відносно якої розглядається питання, від іншого члена ВККС і та ін. За наявності вказаних обставин член Комісії зобов’язаний заявити самовідвід. З тих же підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

Процедура вирішення питання про відвід (самовідвід) члену ВККС передбачає, що заява у письмовій формі може бути подана як до початку засідання, так і на самому засіданні ВККС, але обов’язково до початку розгляду питання порядку денного по суті. Заява подається на ім’я голови Комісії із зазначенням обставин, які викликають сумнів у неупередженості члена ВККС. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити з заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.

При прийнятті рішення члени ВККС мають право висловити свої міркування щодо заявленого відводу (самовідводу). Рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії приймається більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у засіданні. Присутність члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід), під час обговорення та голосування не допускається.

Стаття 97. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймається більшістю від її загального складу. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, і запрошених осіб.

2. Рішення Комісії викладаються в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад Комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у засіданні.

3. За наявності окремої думки вона викладається членом Комісії у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

4. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

5. У випадках, передбачених цим Законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до Вищої ради юстиції.

Рішення є результатом процедурної діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Рішення приймається колегіально — більшістю голосів від загального складу Комісії (для ухвалення рішення вимагається не менше 6 з 11 голосів за чи проти відповідного рішення). Повноважною вважається Комісія, до складу якої призначено не менше восьми її членів, засідання є легітимним за умови участі в ньому не менш як двох третин її складу (шість осіб), а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менш як чотири члени Комісії. В разі обрання (призначення) всіх 11 членів Комісії засідання є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше 8 членів Комісії, а рішення є легітимним, якщо за нього проголосували не менше 5 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням, але при дотриманні таємниці наради членів Комісії, тобто за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та запрошених осіб.

Рішення ВККСУ викладається в письмовій формі і має бути мотивованим і обґрунтованим. За структурою рішення має три складові частини: вступну, описово- мотивувальну і резолютивну. У вступній частині рішення зазначаються дата і місце його прийняття, склад Комісії, хто головував на засіданні Комісії. В описово-мотивувальній частині викладається суть питання, що розглядалося. Резолютивна частина кожного рішення повинна містити викладення мотивів прийнятого рішення, а також посилання на закон та інші нормативні акти, а у відповідних випадках — на норми Конституції України і чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Ця частина рішення закінчується чіткою, вичерпною, безумовною відповіддю по суті розглянутого питання.

Рішення підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Кожен з членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що брав участь у засіданні, має право висловити окрему думку. Вона викладається у письмовій формі і приєднується до матеріалів справи, головуючий повідомляє на засіданні про наявність окремої думки, але зміст її виголошенню в засіданні не підлягає.

Оригінал рішення зберігається у матеріалах конкретної справи. Голова Комісії повинен