Читати книгу - "Людина розумна"

покінчити. Забавки з генами нас, можливо, і не вб’ють, але ми змінимо Homo sapiens до такої міри, що просто перестанемо ними бути.

Біонічне життя

Існує також інша нова технологія, здатна змінити закони життя, – створення кіборгів. Кіборги – це істоти, які поєднують у собі органічні та неорганічні частини, наприклад, люди з біонічними руками. У певному розумінні, майже всі ми сьогодні є біонічними організмами, оскільки наші природні чуття та функції доповнюються різного роду пристроями, такими як окуляри, кардіостимулятори, ортопедичні апарати та навіть комп’ютери та мобільні телефони (що звільняє наші мізки від тягаря зберігання та обробки деяких даних). Сьогодні ми балансуємо на межі того, щоби стати справжніми кіборгами, здобувши неорганічні властивості, невід’ємні від наших тіл, які модифікуватимуть наші можливості, бажання, особистість та ідентичність.

Агенція передових оборонних дослідних проектів (DARPA) – американська організація з військових досліджень – розробляє кіборгів із комах. Ідея полягає в імплантації електронних чипів, давачів та процесорів у тіло мухи або таргана, що дозволить людині або автоматичному операторові віддалено контролювати рухи комах, а також збирати та передавати інформацію. Така муха зможе тихенько сидіти собі на стіні ворожої штаб-квартири, підслуховуючи найтаємніші переговори, та (якщо її раніше не зловить павук) вчасно повідомляти нас про плани ворога.[133] У 2006 році Науково-дослідний центр підводної війни США (NUWC) повідомив про свій намір розробити кіборгів з акул, заявивши: «Ми створюємо мітки для риби, завданням яких є контроль поведінки тварини-носія за допомогою нервових імплантів». Розробники сподіваються виявляти підводні електромагнітні поля, створювані підводними човнами та мінами, використовуючи природні здібності акул, які перевершують у цьому будь-які зроблені людиною детектори.[134]

Люди також поступово перетворюються на кіборгів. Найновіше покоління слухових апаратів іноді називають «біонічні вуха». Такий пристрій являє собою імплант, що вловлює звуки мікрофоном, розташованим у зовнішній частині вуха. Імплант фільтрує вловлювані звуки, ідентифікує людські голоси та перетворює їх на електричні сигнали, які посилаються безпосередньо до центрального слухового нерва, а звідти до мозку.[135]

Спонсорована німецьким урядом компанія «Ретина Імплант» розробляє протез сітківки, що уможливить часткове відновлення втраченого зору. Методика передбачає вживлення мікрочипа всередину ока пацієнта. Спеціальні фотоклітини вловлюють світло, що потрапляє на око, та трансформують його в електричну енергію, яка стимулює непошкоджені нервові клітини сітківки. Нервові імпульси від цих клітин стимулюють мозок, у якому вони й перетворюються на зір. Наразі ця технологія дозволяє пацієнтам орієнтуватися в просторі, розрізняти великі літери та навіть впізнавати обличчя.[136]

У 2001 році стався нещасний випадок, у якому американський електрик Джессі Салліван втратив обидві руки аж по плечі. Сьогодні він користується біонічними руками, люб’язно наданими йому Інститутом реабілітації Чикаго. Особливістю його нових рук є те, що вони управляються самою лише силою думки. Вони рухаються за рахунок електричних команд, на які вбудовані мікрокомп’ютери перетворюють нервові сигнали, що надходять з мозку Джессі. Коли він хоче підняти руку, то робить те, що на підсвідомому рівні робить будь-яка звичайна людина, – і рука піднімається. Ці руки, звісно, не можуть повністю замінити справжні, але вони дозволяють Джессі виконувати прості повсякденні завдання. Схожу біонічну руку нещодавно отримала також Клаудія Мітчелл, американський солдат, яка втратила свою руку в мотоциклетній аварії. Вчені вірять, що скоро в нас з’являться біонічні руки, здатні не лише рухатись за бажанням власника, але й передавати сигнали назад до мозку, таким чином, дозволяючи ампутантам відновити навіть тактильні відчуття![137]

46. Джессі Салліван та Клаудія Мітчелл тримаються за руки. Найдивнішим в їхніх нових біонічних руках є те, що вони управляються силою думки

Наразі ці біонічні руки не здатні повністю замінити наші справжні кінцівки, але вони мають потенціал для необмеженого розвитку. Наприклад, біонічні руки можна зробити значно сильнішими за справжні, змусивши навіть чемпіона з боксу почуватися слабаком проти їх власника. Більш того, вони мають ту перевагу, що їх можна міняти кожні кілька років або навіть відділяти від тіла та управляти ними на відстані.

Учені Університету Дюка в Північній Кароліні нещодавно продемонстрували це на прикладі макак-резусів, у мізки яких вживлювались електроди. Ці електроди збирали сигнали від мозку та передавали їх на зовнішні пристрої. Мавп привчали контролювати від’єднані біонічні руки та ноги самою лише силою думки. Одна мавпа на ім’я Аврора навчилася подумки контролювати від’єднану біонічну руку, одночасно рухаючи двома своїми справжніми руками. Неначе якась індуїстська богиня, Аврора тепер має три руки, причому третя може знаходитися в іншій кімнаті – або навіть в іншому місті. Мавпа може сидіти в лабораторії в Північній Кароліні, чухати спину однією рукою, голову – другою й одночасно цупити банан у Нью-Йорку (хоча здатність їсти поцуплені фрукти на відстані поки залишається лише мрією). Інша макака-резус Ідоя здобула світову славу в 2008 році, контролюючи силою думки пару біонічних ніг у Кіото, Японія, зі свого стільця в Північній Кароліні. Причому ці ноги були важчими за саму Ідою аж у двадцять разів.[138]

Є ще такий цікавий синдром – псевдокома. Це стан, у якому людина втрачає всю або майже всю свою здатність рухати будь-якою частиною тіла, тоді як її когнітивні здібності залишаються неушкодженими. Раніше хворі, які страждали від цього синдрому, могли спілкуватися з навколишнім світом лише за рахунок дрібних рухів очей. Але раніше мало хто з хворих мав імплантовані в мозок електроди для збирання сигналів. Сьогодні вчені докладають багато зусиль, щоб перетворити мозкові сигнали не просто на рухи, але й на слова. Якщо їхні експерименти увінчаються успіхом, хворі, нарешті, зможуть говорити з навколишнім світом безпосередньо, а ми зможемо, врешті-решт, використовувати цю технологію для читання думок інших людей.[139]

Але з усіх проектів, які наразі перебувають на стадії розробки, найбільш революційною є спроба винайти двосторонній спосіб безпосереднього спілкування між мозком та комп’ютером. Він має дозволити комп’ютерам читати електричні сигнали людського мозку, одночасно передаючи сигнали, які мозок зможе читати у свою чергу. А що, як такі інтерфейси використовуватимуться для безпосереднього підключення мозку до Інтернету або для безпосереднього підключення кількох мізків один до одного, таким чином, створюючи різновид інтер-мозок-нету? Що може статися з людською пам’яттю, свідомістю та ідентичністю, якщо мозок отримає прямий доступ до банку колективної пам’яті людства? У таких ситуаціях один кіборг зможе, наприклад, використовувати спогади іншого. Причому не чути про них, не