Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Народ» - громадсько-політичний журнал прогресивного напряму. Виходив у Львові (1890-1892) за редакцією М. Павлика та І. Франка і в Коломиї (1893-1895) за редакцією М. Павлика.
З любові. Вперше надруковано в журн. «Народ», 1890, № 5, с. 65-67, і № 6, с. 80-82, під заголовком: «По любві (Оповідання конокрада)». Про конокрада Гершона І. Франко згадує і в «Тюремних сонетах»
По-людськи. Вперше надруковано в журн. «Народ», 1890, № 8, 9, 11, с. 117-118, 130-131, 162-164, під заголовком: «По-людськи (Оповідання онучкаря)» і з приміткою автора: «Писано в тюрмі 1-5 вересня 1889» У першодруці двом віршовим рядкам збірки «З вершин і низин» (1893) скрізь відповідає один:
Онучкарський заробіток, звісно, хліб то не масний.
...Вибори в сорок осьмім… - вибори 1848 р. до державної ради у Відні після проголошення конституції в Австрії.
...Пророк убійця... з невгомонним, диким серцем...- Мойсей, за біблійними переказами, пророк і законодавець, автор П’ятикнижжя.
ЛЕГЕНДИ
Смерть Каїна. Вперше надруковано окремим виданням: Смерть Каїна, легенда Івана Франка. Накладом автора. Львів, 1889 р. 48 с. («Літературно-наукова бібліотека», кн. 3) Написано 1888 р.
Над поемою І. Франко працював кілька років. У листі до М. Драгоманова від 20 березня 1889 р. поет писав: «Він (Каїн.- Ред.) сидів мені в мозку ще від часу, коли я перекладував байронівського «Каїна», 69 і тільки торік я осилив якось сю жидівську легенду, домішавши до неї шматок з легенди про Фауста, котрий з вершин Кавказу оглядав рай. З обробкою, сміло скажу, намучивсь я щиро: цілість перероблював два рази з грунту, так що з первісно написаного ледве чи осталось нетиканих зо 200 віршів - деякі часто перероблював і три, й чотири рази, майструючи зовсім нахолодно, по-столярськи». У передмові до містерії Байрона І. Франко назвав Каїна «мислячим чоловіком двадцятих років нашого століття», «мислячим, бажаючим знання й правди духом людським».
Джерелами поеми, як зазначає сам поет, були: містерія «Каїн» Байрона, народні перекази про Фауста, 70 Біблія, апокриф про Лемеха (див Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував та пояснив др. Ів. Франко Т. І. Апокрифи старозавітні. Львів, 1895, с. 37-38). Поема Байрона закінчувалась убивством Авеля Каіном з мотивів протесту. «Смерть Каїна» є ніби продовженням містерії, починається саме з цього моменту: «Убивши брата...».
Великою мірою у поемі відбилися власні переживання, настрої та роздуми І. Франка, викликані цькуванням поета клерикально-націоналістичною інтелігенцією Галичини. Про це свідчить він сам у вірші «Неясна для вас ся легенда» (1889), написаному з приводу поеми «Смерть Каїна»:
То власная повість моя,
Мої розчаровання власні
І лютая мука - змія.
Поема І. Франка викликала нападки галицькою духівництва, поета звинуватили в святотатстві, проклинали з амвона за те, що він насмілився зобразити Каїна «не так, як в Біблії» (див. передмову до вид. «З вершин і низин», Київ - Лейпціг, Українська накладня, Коломия, Галицька накладня, [1920], с. 47). Та й не дивно: художнє слово І. Франко вважав одним із дійових засобів боротьби з релігією і клерикалізмом, вирішивши розпочати «теологічну війну белетристичною ракетою» як писав він у листі до М. Драгоманова.
Зберігся автограф одного з перших варіантів поеми (№ 302), з правками І. Франка та О. Маковея. На автографі після тексту поеми є примітка Маковея: «22/2 89 скінчив Фр[анко] другу переробку «Каїна». Сам казав, що мало що не зробив з Каїна Христа. Се мов дальший шаг Байронового Каїна». У цьому варіанті (опублікованому в кн. «Іван Франко. Статті і матеріали» Зб. 8, Вид-во Львівського ун-ту, 1960, с. 5-19) Каїн - упокорений, «покаянний грішник». Пізніше І. Франко докорінно переробив поему, зробивши багато змін і доповнень. Він підкреслив в образі Каїна богоборські риси, посиливши - завдяки розширенню внутрішніх монологів - ідейно-філософський зміст поеми, глибше розкрив внутрішній світ героя.
Друга (перероблена) редакція поеми подається у розділі «Інші редакції та варіанти» за автографом № 302. Автограф без заголовка. Пізніше олівцем написано назву «Каїн». В квадратних дужках подано ширші місця, викреслені Франком. Поправки Маковея не зазначаються.
В архіві зберігається також уривок перекладу поеми німецькою мовою невідомого автора (№ 3105, дата - 1889)
«Літературно-наукова бібліотека» - серія започаткованих 1889 р. І. Франком видань, що виходили до кінця 90-х років накладом І. Франка.
«Дрібна бібліотека» - видання перекладних творів художньої і наукової літератури, що його здійснювали І. Франко, М. Павлик, І. Белей (1878-1880). Вийшло 14 випусків (твори Г. Успенського, Е. Золя, Дж. Байрона, І. Франка, М. Добролюбова, Е. Геккеля та ін.).
П’яниця. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 421-428, передруковано окремим виданням: «П’яниця». Написав І. Франко. Коломия, 1896, 13 с. (як зазначено на обкладинці, це - відбиток «зі збірника поезій Ів. Франка «З вершин і низин», Львів, 1893 р.»).
В основу твору лягла пам’ятка стародавньої російської літератури XVII ст. «Слово о бражнике, како вниде в рай», зокрема її українські рукописні варіанти «Сказание о бражнику» і «Слово о бражнику славном» (див.: «Русская демократическая сатира XVII века». М.-Л., Изд-во АН СССР, 1954, с. 212). У своєму виданні «Апокрифи і легенди з українських рукописів» Франко нерідко посилається на рукописний збірник, в якому була притча про бражника.
З невеликого прозового оповідання, грунтовно і оригінально розробивши його, І Франко зробив віршовану поему. Із стародавньої легенди поет запозичив для свого твору епізоди з апостолами Петром і Павлом, з царями Давидом і Соломоном, але відкинув образи святого Миколая та Івана Богослова, як невідповідні його задумові. Замість них Франко ввів новий образ - праведника Ноя, цього, за біблійною легендою, першого п’яниці на землі. Він впускає Клима до раю (в стародавній повісті це робить Іван Богослов, зворушений словами бражника про
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З вершин і низин, Франко І. Я.», після закриття браузера.
