Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

Олена уважно подивилася на Маріеллу. Ані тіні страху не відобразилося в її очах. Тільки зібраність та рішучість. "Хіба я не довела, що вмію тримати удар?" — якось запитала принцеса. Олена відповіла їй тоді ствердно, щоб підтримати. Тепер же вірила у свою ученицю беззастережно.

— І ще одне. Вважай це нашим першим із тобою справжнім заняттям. Я розповім тобі одну річ. Це таємні надважливі знання. Ти маєш заприсягтися мені ні з ким ними не ділитися.

— Клянуся, — не замислюючись, відповіла Маріелла.

— У підвалі, в кімнаті, де зберігається колекція Осяяного Найта, за стелажами з експонатами є невеликі двері.

— Бачила, — кивнула принцеса. — Брат сказав, що ключі від них давно втрачені.

— Ні. Один із ключів лежить у кишені моєї бежевої сукні. Візьми його, спустися у підвал і відчини ті двері.

— Що за ними?

— Це особливе місце. Однак виглядає як порожнє приміщення: чотири стіни та й усе. Але може там буде щось незвичайне, — на цьому місці голос Олени зірвався. Найбільше вона боялася, що Маріелла виявить у потаємній кімнаті Найта, який знепритомнів або навіть ще гірше.

— Потім на наступних заняттях я розповім тобі про призначення цієї кімнати. А зараз на це немає часу. Ми не повинні гаяти жодної хвилини.

Маріелла зосереджено кивнула на знак згоди.

— Будь дуже обережна. Переконайся, що за тобою ніхто не стежить. Якщо в кімнаті нічого особливого не виявиться, закрий її на ключ і повертайся.

— А якщо виявиться?

— Дій за обставинами. І постарайся, якнайшвидше дати мені знати про все.

Принцеса, отримавши важливе завдання від Наставниці, вийшла в коридор і мало не бігом вирушила його виконувати. А Олена у супроводі байдужого охоронця повернулася до камери. Тепер їй залишалося тільки чекати новин від Маріелли.