Читати книгу - "Olya_#1"

креветки та інша морська живність, а плавуни, випурхуючи з морів, ще й породили папуг. Папугам ніде було жити, і вони лише носились над морями, голосно скрикуючи. Та врешті рахи накидали зі своїх човнів так багацько каміння, що воно стирчало з морів — із того каміння вийшли перші атоли, рифи, гірські хребти та вулкани. Вулкани ж породили піски. Вони породили чорні піски та білі піски, а також червоні піски, сипучі піски і в'язкі піски. Також з’явилися скелі та землі, а папуги та плавуни наносили на ті землі прибережного мулу з водоростями — аби їм було де жити. З того мулу і утворився очерет та кокосові пальми.

III.

ГІШУ

Перші пальми були не такі, як нині. Вони були велетенські і горіхи мали завбільшки з людину. Папуги длубали їх своїми дзьобами, відшукуючи пальмове молоко. Але молока там не було, а натомість із горіхів вилазили які тільки можна звірі і птахи. Голодні папуги ж все длубали ті горіхи, і по землі розлізлось дуже багато всілякої живності — більше, ніж є нині. Однак папуги не вгамовувалися і врешті роздлубали найбільший із горіхів, а з нього виліз Гішу і поїв більшість тварин. Папуги полякалися Гішу і злетіли на пальми, а вцілілі звірі розбрелись по лісах. Гішу ж за ними ганявся і полював на них. Він би уполював усіх, але папуги на пальмах зчинили такий крик, що побудили рахів у їхніх човнах. Рахи, проспавшись од хмелю, схопились за голови та полізли зі своїх човнів униз. Вони витворили обряд тамі-маравот і розганяли гішу, танцюючи та співаючи так:

- Ії-ії, такума!

Гішу поїв звірят,

Дурний гішу поїв усіх звірят і розлякав папуг!

За тим, як гішу сховався від них у джунглі, то вони принесли зі своїх човнів ще кілька горіхів та розкололи їх. Із горіхів вони дістали вовкунця, болотного собаку, змію-тануму та шерстнатого. Цим звірям вони наказали надалі проганяти гішу з джунглів, а на полях, низинних лісах, заростях та луках вони поселили велетів та тумаха. Вони розселили по землі та атолах іще багато всілякої живності, якої не було до того. Так вони розселили туди сухопутних черепах, мавп, пастушків, рисаків, рогатих маруків, мора та котів-вакуна. Потому вони ще й схопили папуг і загнули їхні дзьоби так, аби ті більше не могли длубати все на світі. А великого червонястого папугу вони спересердя ударили об гальку і той розбився на кілька менших папужок — салатового, горі та нічничка. Потому рахи продовжили робити різні інші речі.

IV.

ВОЖДІ

Вожді рахів спустились із верхнього світу і стали вирізати людські душі з пагонів очерету. Вони хотіли, аби в них було багато рабів. Та ось пролунав голосний тріск «Веех!» — то в перших людей розверзлись уста і вони почали горлати від болю. Тоді рахи узялися довершувати людей — вони вирізали їм пальці на ногах та руках, а тоді обпалили людей на вогні, витворивши їм червонясту шкіру. Спочатку люди мали перетинки між пальців ніг та рук, проте рахам вони геть не сподобались, і врешті вони їх пообрізали. Із тих обрізків зрештою утворились водяні п’явки та кліщі. А перші люди утворили поселення на узбережжі — для цього рахи викликали вогонь, що випалив дерева та трави. Він випалив їх дотла, і на узбережжі утворилася широченна пустельна смуга, яка існує і донині. У багатьох місцинах пожежі проклали довгі просіки вглиб країни. Пізніше вони наповнились водою та обернулись на ріки.

V.

РОДИ

Перші роди людей мали такі назви — Нокалі, Ішаї, Плямистоногі, Сини Вітру, Плакальниці, Янди, Паїма, Укаші. Усіх їх рахи вирізали шість днів і шість ночей — від світання до світання. Потому, вирізавши людей, рахи поставили їх перед собою та почали їм танцювати, співаючи:

— Ое, ое, ое,

Злітайтесь, тріски та стружки,

Сплітайтесь, тріски та стружки!

Ми припливли з далеких вишин —

Сплітайтесь, тріски та стружки!

З місцин, де темнішає небо,

Ое, ое, ое!