Читати книгу - "Війна з багатоликим звіром"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Замисленого молодого рекламного діяча збентежили двоє чоловіків у чорних гумових фартухах. На одному були звичайні окуляри, другий сховав обличчя за захисним плексигласовим щитом. Той другий одразу від дверей крикнув:
— Ого, тут світиться, наче на балу… Ти що, не знаєш про оголошений ТСЗ?!
— Я?.. Ніхто мені нічого не казав… — захищався Міхал.
— Ти не чув сирени?
— Чув, але… я подумав, що це в зв’язку з темрявою, як це роблять під час туману на морі…
— Що це за дурень? — здвигнув плечима чоловік за щитком.
— Цить… Це син доктора Рогана, — швидко зашепотів той, що в окулярах.
— Зараз байдуже, хто чий син. Негайно все загасити, вимкнути, зачинити й миттю на подвір’я!
На подвір’ї стояв страшенний гамір, ревли сирени й мегафони, прожектори світили на повну потужність, величезні ПМ-пропелери сердито рипіли, наче вітряки, в повітрі літало шмаття мазуту. Серед цього шарварку метушилося чимало людей з граблями, й ніхто, здавалося, не знав, що робити.
Міхал дивився на свого славетного батечка, який надійно сховався під дахом прохідної, спокійнісінько тримаючи в руках граблі. Можу присягнути — вперше в житті! — в думці вигукнув хлопець. Батько тримає їх невимушено й елегантно, наче ключку для гри в гольф. При цьому він нагадує великого магістра садівництва… Та й не самого тільки садівництва, а всього на світі. Людина не може не захоплюватися ним. Мій геніальний тато крім усього ще й неперевершений актор.
— Ти що тут тиняєшся? — крикнув хтось Міхалові й рішуче тицьнув йому в руки граблі.
МАЛИМИ ЗАСОБАМИ — ВЕЛИКУ СПРАВУ! Звичайно, всі не можуть боротися проти мазуту поблизу ПМ-прожекторів, пропелерів і складних спеціальних приладів. Проте й звичайнісінькі граблі дають прекрасні наслідки. Металеві зубці розривають тонку оболонку мазуту, чутливий незахищений осередок якого лише завдяки денному світлові й кисню висихає раніше, ніж знову встигає з’єднатися й розростися, й розпадається на нешкідливий сухий бежевий порох. Гребіть спокійно й розмірено!
VIII
Метушня на подвір’ї припинилась, коли члени кризового штабу, утвореного з представників дирекції та громадських організацій, особисто приступили до боротьби з мазутом.
Відповідно до оперативного плану штабу колектив ПЧХП було розподілено на шістнадцять бригад різного профілю (приблизно по тридцять чоловік). На чолі кожної бригади став навчений бригадир.
Було використано кожного, хто мав хоч якусь підготовку для роботи з ПМ-приладами. Всі інші працівники нетехнічних спеціальностей теж підлягали кризовому штабу.
Якщо шістнадцять бригад через певний час були готові до роботи, «всі інші» стояли, сором’язливо спираючись на видані їм граблі, аж поки до них підійшов начальник кризового штабу.
— Ви будете так званою дворовою бригадою, ліквідовуватимете мазут граблями. Бригадира ми не встигли підібрати… — Погляд начальника зупинився на могутній постаті Станіслава Бімоня. — Бригадиром дворової бригади, напевно, будете ви.
— Слухаюсь! — відповів Бімонь.
— Поділіть бригаду на три групи, навчіть людей і не втрачайте жодної хвилини, — наказав начальник і поквапився до штабу.
— Хоча ніхто з нас нічого не вміє, але разом, напевно, якось впораємось, — ніяково посміхнувся Станіслав Бімонь до своїх підлеглих. — З граблями не повинно бути жодних проблем… Працюйте якомога повільніше, спокійно й розмірено, як це ви всі бачили в телевізорі. Здається трохи примітивно, але обов’язково приносить ефект. Як ви знаєте, мазут найкраще почувається у темряві, теплі, волозі та нерухомості, а за допомогою граблів ми маємо його порушувати, перевертати, розвіювати, сушити й охолоджувати. Спробуйте, будь ласка. Прошу бути уважними головним чином жінок… Це поки що все, дякую за увагу.
Після припинення роботи центральної котельні ПЧХП над її стометровою бетонною трубою поступово зникла ота величезна підковоподібна дуга диму, що з’явилася була вночі внаслідок опаду мазутової хмари. Однак при цім утворилася височенна піраміда «вулкана», збуджена бура маса якого погрожувала завалити все подвір’я разом із людьми.
Проти цього «вулкана» розпочато масований наступ одразу з трьох боків. ПМ-прожектори потужними променями пропалювали в пірамідах «вулканів» глибокі печери й тунелі, з яких ПМ-пропелери виривали цілі брили, подрібнюючи їх на швидко блякнучі крихти та нейтральний світлий порошок.
Мазут несподівано починав оборонятись. Він швидко перегруповував власну речовину з загрозливих для себе місць до безпечних затінених ділянок, захищених од вітру. З надрів атакованого «вулкана» швидко витікали бурі потоки, притискаючись до стін будинків, звідки назустріч їм поспішали сотні щойно народжених мазутних хоботів. Гель злипався з гелем, центнерові згустки мазуту із свистом линули бурими трубами нагору.
Люди, які обслуговували прожектори й пропелери, були змушені, наче коні, тягати на собі громіздку ПМ-техніку, аби маніпулювати нею, коли ж утворювалося болото, перетягати все це на нові вогневі позиції. Націлені конуси світла перехрещувались у повітрі, збиваючи спритні бурі ліани, які вгорі сплітались у могутні розгойдані в повітрі мости, вихори пропелерів подрібнювали драглі й перетворювали їх на порошок… Однак мазут чимраз спритніше уникав вихорів і все надійніше перегруповувався, відступаючи до безпечних місць.
О 14.00 кризовий штаб констатував, що дієвість ПМ-техніки від початку проголошення ТСЗ знизилася на двадцять відсотків і знижується далі. За перші чотири години мазут виявив якщо не розум, то принаймні дивну кмітливість, зрештою, навіть певну здатність до тактичних маневрів.
Три групи дворової бригади були розгорнуті ланцюгом, люди з граблями кидалися на згустки рудого мазуту, на його потоки, відступали перед рухливими дюнами й хвилями, які досягали двометрової висоти, зривали мазутові смуги, що повзли по стінах
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна з багатоликим звіром», після закриття браузера.
