Читати книгу - "Єретики Дюни"

дівчинку, що здатна наказувати червам. Ми зможемо використати там нашого гхолу.

— Ви їх схрестите?

— Я не пропоную тобі роботу ментата. Нам потрібні твої військові здібності та схожість із Лето І. Ти знаєш, як повернути первісну пам’ять, коли приспіє час.

— То насправді ти повертаєш мене на службу як майстра зброї.

— Думаєш, це пониження для того, хто був Верховним Башаром усіх наших сил?

— Мати Настоятелько, ти наказуєш, я підкоряюся. Але не прийму цієї посади без повного командування всією обороною Гамму.

— Це вже влаштовано, Майлсе.

— Ти завжди знала, як працює мій розум.

— І завжди була певна у твоїй вірності.

Теґ відштовхнувся від серванта, на мить замислився, тоді сказав:

— Хто надасть мені всю інформацію?

— Беллонда з Архівів, так само, як і раніше. Забезпечить тебе шифром для обміну повідомленнями між нами.

— Я дам тобі список людей, — промовив Теґ. — Давні друзі та діти декого з них. Хочу, щоб усі вони чекали на Гамму, коли я туди прибуду.

— Не думаєш, що хтось із них відмовиться?

Його погляд сказав: «Не будь дурненькою!»

Тараза реготнула й подумала: «Ми дечого навчилися у первісних Атрідів: як творити людей, що вміють прищепити найвищу відданість і вірність».

— Добором людей займеться Патрін, — продовжив Теґ. — Як я знаю, він не прийме рангу, але отримуватиме повну платню і всі почесті, належні підполковникові.

— Тобі, звичайно, буде повернуто ранг Верховного Башара, — сказала вона. — Ми зробимо…

— Ні. У вас є Бурзмалі. Не варто ослаблювати його, поставивши над ним старого командира.

Вона якусь мить пильно до нього придивлялася, тоді сказала:

— Ми ще не призначили Бурзмалі…

— Мені це добре відомо. Мої давні товариші вичерпно інформують про політику Сестринства. Та ми обоє, Мати Настоятелько, знаємо, що це лише питання часу. Бурзмалі найкращий.

Вона могла тільки погодитися з цим. Це було більше, ніж оцінка військового ментата. Це була оцінка Теґа. Раптом їй спало на думку щось інше.

— То ти вже знав про нашу суперечку на Раді! — звинуватила вона його. — І дозволив мені…

— Мати Настоятелько, якби я думав, що на Ракісі ви збираєтеся створити чергового монстра, то так би й сказав. Ви довіряєте моїм рішенням, я довіряю вашим.

— Бодай тебе, Майлсе, ми надто довго були нарізно. — Тараза підвелася. — Почуваюся краще, знаючи, що ти повертаєшся в упряжку.

— Упряжку, — промовив він. — Так. Признач мене башаром для спеціального доручення. Таким чином уникнемо недоречних питань, коли ця звістка дійде до Бурзмалі.

Тараза витягла з-під накидки стос аркушів рідуліанського паперу й подала їх Теґові.

— Я вже їх підписала. Сам впиши туди свою посаду. Там і всі інші повноваження, транспортні ваучери тощо. Ти коритимешся безпосередньо мені. Ти мій башар, розумієш?

— Хіба ж я не був ним завжди? — спитав він.

— Тепер це важливіше, ніж будь-коли досі. Охороняй цього гхолу та добре його навчай. Ти за нього відповідаєш. А я підтримаю тебе в цьому проти будь-кого.

— Я чув, що на Гамму командує Шванг’ю.

— Проти будь-кого, Майлсе. Не вір Шванг’ю.

— Розумію. Пообідаєш з нами? Моя дочка вже…

— Вибач, Майлсе, але я мушу якомога швидше повертатися. Негайно пошлю Беллонду.

Теґ провів її до дверей, обмінявся кількома чемними словами зі своїми давніми учнями з її групи й дивився, як вони виходять. На під’їзній доріжці чекав броньований землехід нової моделі, його вони, очевидно, привезли з собою. Від цього видовища Теґ почувся недобре.

«Такий поспіх!»

Тараза прибула особисто, сама Мати Настоятелька взяла на себе роль посланця, усвідомлюючи, що він усе з цього зрозуміє. Теґ знав зблизька, як діє Сестринство, тож те, що відбулося щойно, стало для нього одкровенням. Суперечка в Раді Бене Ґессерит сягала куди глибше, ніж здогадувалися його інформатори.

«Ти мій башар».

Теґ переглянув стос паперів із повноваженнями й ваучерами, які залишила Тараза. Там уже стояли її печатка та підпис. Довіра, що випливала з цього, додалася до інших речей, які він відчував, і це посилило його неспокій.

«Не вір Шванг’ю».

Він поклав папери в кишеню і рушив на пошуки Патріна. Патріна слід поінформувати та заспокоїти. Їм доведеться обговорити, кого покликати для цього доручення. Подумки став перебирати імена. Попереду небезпечне завдання. Слід покликати найкращих. Прокляття! Весь маєток потрібно передати під управління Фіруса та Дімели. Стільки нюансів! Ідучи будинком, він відчував, як прискорюється його пульс.

Минаючи вартового, одного зі своїх старих солдатів, Майлс зупинився.

— Мартіне, відклич усі мої сьогоднішні зустрічі. Знайди мою доньку і скажи їй, що я чекаю її у своєму кабінеті.

Звістка рознеслася по всьому домі, а звідти по всьому маєтку. Слуги та сім’я, знаючи, що Превелебна Мати Настоятелька щойно розмовляла з ним сам на сам, автоматично встановили подобу захисного екрана, аби ніщо зайве не відволікало Теґа. Старша донька Дімела перебила його, коли він спробував перелічити все необхідне для його експериментальних рільничих проєктів.

— Батьку, я не дитя!

Вони перебували у невеликій оранжереї, що примикала до його кабінету. Рештки Теґового обіду стояли в кутку лавки з горщиками. Записник Патріна був спертий об стіну за тацею з іжею.

Теґ гостро зиркнув на дочку. Дімела вдалася в нього зовнішністю, але не зростом. Надто незграбна, аби бути красунею, але її шлюб виявився щасливим. У Дімели й Фіруса було троє чудових дітей.

— Де Фірус? — спитав Теґ.

— Роздивляється на місці, як перепланувати південну ферму.

— О, так. Патрін про це згадував.

Теґ усміхнувся. Його завжди тішило, що Дімела відкинула запрошення вступити до Сестринства, воліючи побратися з Фірусом, уродженцем Лернея, і зостатися біля батька.

— Я знаю лише те, що тебе знову викликають на службу, — промовила Дімела. — Це небезпечне доручення?

— Знаєш, звучить так, наче це питає твоя мати, — відповів Теґ.

— Тобто небезпечне. Прокляття! Хіба ти не достатньо для них зробив?

— Очевидно, ні.

Дімела відвернулася і пішла геть, коли з протилежного кінця оранжереї ввійшов Патрін. Теґ почув, що вона сказала Патріну, проходячи повз.

— Що він старший, то більше сам скидається на Превелебну Матір.

«А чого іншого вона сподівалася?» — питав себе Теґ. Син Превелебної Матері та меншого чиновника Добропорядного Альянсу Прогресивних Торговців, він зростав у господі, що жила за ритмом Сестринства. Зовсім юним помітив, як батькова вірність міжпланетній торговій мережі ДАПТ розвіялася, коли мати запротестувала.

Цей дім був домом його матері аж до її смерті, що настала менше ніж через рік після батькової смерті. Усюди довкола Теґа зостався її слід.

Патрін зупинився перед ним.

— Я повернувся по свій записник. Ви додали туди якісь імена?

— Кілька. Тобі краще відразу за них узятися.

— Так, сер! — Патрін по-військовому обернувся і тією ж дорогою пішов назад, вдаряючи себе записником по стегні.

«Він теж це відчуває», — подумав Теґ.

Ще раз озирнувся довкола. Цей дім досі був садибою його матері. Попри всі роки, які