Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

те, що в повішених чоловіків виникала ерекція. Беручи участь у розтині страчених, він з’ясував, що насправді пеніс наповнювала кров, а не повітря.

Повстання задля радості та клопоту

Перша ерекція в нас трапляється задовго до народження. Після того як на дванадцятому тижні вагітності пеніс більш-менш остаточно сформується, минає небагато часу до того моменту, як він уперше стає твердим. Від моменту, коли плоду-хлопчикові виповнюється шістнадцять тижнів, і до народження він регулярно зазнає ерекції. Ці епізоди тривають до 8–10 хвилин, і вважається, що саме вони сприяють належному розвитку пеніса, забезпечуючи добрий приплив крові.

Новонароджені хлопчики протягом дня можуть часто мати ерекцію. Інтернет переповнений запитаннями схвильованих батьків, які підозрюють усе, що завгодно – від хвороб до сексуального розбещення. Але, як і в плода, ерекція в новонароджених допомагає підтримувати циркуляцію крові, з тим щоб пеніс нормально розвивався. До речі, у деяких малюків трохи старшого віку ерекцію стимулює наповнений міхур, з наступним сечовипусканням.

Розширені труби і заблоковані судини

Ерекцію можна схвалювати, або вона може бути небажаною. Так чи інакше, явища такого типу поділяються на три категорії. Коли пеніс стає штивним у відповідь на наші думки чи фантазії, ми говоримо про психогенну ерекцію. Тут керівні імпульси надходять із головного мозку, і цей тип ми насамперед асоціюємо з ерекцією і сексуальністю.

Пеніс може також стати твердим у відповідь на дотики або інші способи фізичної стимуляції, при цьому без жодних сексуальних думок чи відчуттів, – це так звана рефлексогенна ерекція. Вона настає без допомоги головного мозку і може захоплювати зненацька.

Ерекція без певного чіткого стимулятора називається спонтанною ерекцією. До цієї категорії належить ерекція, яка регулярно настає під час сну.

Незалежно від причини ерекції, механізми, які спрацьовують у самому пенісі, щоразу ті самі. Говорячи про будову пеніса, ми бачили, що він складається із трьох губкоподібних трубок – двох печеристих тіл над трохи меншим губчастим. До того ж є низка кровоносних судин, які постачають кров до губчастих тіл. У них на стінках судин є м’язи. Коли пеніс розслаблений, ці м’язи скорочені. У цьому стані до нього надходить дуже мало крові – лише те, що необхідно для постачання достатньої кількості кисню до тканин. Коли ж надходять сигнали від нервової системи про те, що час повстати, м’язи в судинах розслабляються, і потік крові в пеніс сильно зростає. Це спричинює розширення порожнин у губчастих тілах. Завдяки потужній слизовій, яка їх огортає, вони здатні насамперед розширюватися в довжину. Самого зростання постачання крові недостатньо для досягнення потужної ерекції. У пенісі розміщено також великі кровоносні судини, які транспортують кров іншим шляхом, і якби вони залишалися відкритими, кров так само швидко зникала б, як і надходить. Організм має, звісно ж, розв’язання і для цієї проблеми. Кровоносні судини, якими кров витікає з пеніса, розташовані між міцними слизовими довкола губчастих тіл і між слизовими й шкірою. Коли пеніс розширюється, судини стискаються до слизових, і виникає шлюзова система, завдяки якій кров затримується всередині пеніса.

Із трьох губчастих тіл у пенісі по-справжньому твердими стають лише два великі печеристі тіла. Менше губчасте тіло, розташоване з нижнього боку пеніса, зазнає хіба що третьої частини тиску, порівняно з тим, який виявляємо в двох інших. Причина цього в тому, що вени, які відкачують кров від цього губчастого тіла, не стискаються такою самою мірою. Тож губчасте тіло стає лише достатньо твердим для того, щоб утримувати сечовипускний канал, який пролягає вздовж, відкритим, із тим, щоб сперма могла вийти.

Кути підйому ерегованих пенісів дуже різняться. Деякі стоять перпендикулярно до тіла, тоді як інші спрямовані догори. Цим керують невеликі сухожилля, які простягаються від основи пеніса і закріплюються на лобковій кістці. У декого вони короткі, через що пеніс вказує на стелю. В інших сухожилля довгі й слабкі, тож не можуть тримати пеніс угорі, тоді він в ерегованому стані спрямований назовні під кутом десь 90 градусів. У чоловіків із великими важкими пенісами у справу втручається сила тяжіння і перешкоджає їх напрямленню догори.

Розширення губчастих тіл з одночасним розслабленням судин, що забезпечує відплив крові від пеніса

Після застосування пеніса з тим, для чого він набув штивності, настає час знову розслабитись. Це стається, коли м’язи в його кровоносних судинах поступово скорочуються. Оскільки вени все ще заблоковані, це фактично спричинює тимчасове зростання тиску в пенісі. Але дуже швидко губчасті тіла звільняються від крові, й тиск падає. Через короткий час вени стануть повністю відкритими і потурбуються про те, щоб ерекція минула.

Детектор брехні для пеніса

У багатьох країнах чоловіків виганяли з армії через гомофілію. Подекуди це відбувається й сьогодні. На початку 1960-х рр. військове керівництво тодішньої Чехословаччини виявило, що частина чоловіків використовувала цю заборону, щоб ухилитися від проходження первинної служби в армії. Вони називалися гомофілами, не будучи такими. Високопоставлених начальників в одностроях це не влаштовувало. Тому вони поставили лікареві Курту Фреунду завдання знайти метод відрізняти справжніх гомофільних чоловіків від симулянтів.

У результаті з’явився плетисмограф для пеніса – власний детектор брехні для статевих членів.

Перший апарат Фреунда вимірював зміни в об’ємі пеніса, коли власникові показували фотознімки сексу між чоловіками. Цей метод, вочевидь, виявився не дуже ефективним, бо Курт Фреунд через якийсь час утік до Канади, де продовжив роботу над удосконаленням апарата. Він тоді був завзятим противником використання пристрою з метою «виявлення» гомофілії. Натомість плетисмограф відіграв вагому роль у визначенні потенційних сексуальних злочинців, особливо підозрюваних у педофілії. Його продовжують застосовувати із цією метою в деяких регіонах світу, незважаючи на те, що дослідження показують дуже неоднозначні результати.

Випадкове повстання

Усім хлопцям і чоловікам добре відомі ситуації, коли пеніс твердне зненацька, чи треба, чи не треба. Особливо помітно це в дитячому та юнацькому віці, однак доки чоловік здатний до ерекції, із ним траплятиметься те, що називають випадковою ерекцією. Така ерекція виникає за відсутності будь-якої фізичної чи психічної сексуальної стимуляції, й загалом протягом дня чоловік може мати в середньому одинадцять таких підйомів. І як відомо багатьом чоловікам, такі «повстання» частенько трапляються у найменш відповідні моменти. Один із моїх пацієнтів, наприклад, скаржився на те, що у будні був змушений, так би мовити, прокидатися раніше за пеніс. Унаслідок в нього щодня була потужна ерекція, коли він чекав автобуса на зупинці.

Причини того, що пеніс самостійно ухвалює рішення про те, коли йому «повстати», знаходимо насамперед у гормональній системі. Кількість різних гормонів, які циркулюють у нашому організмі, коливається впродовж доби. Це стосується і тестостерону.

Як часто трапляється випадкова ерекція і як довго вона триває, залежить від таких варіацій у гормональному балансі. Тому не дивно, що вона є абсолютно звичайним явищем у період статевого дозрівання хлопців. У цей період життя, як відомо, гормони виробляються в шаленому темпі й організм бореться за те, щоб за цим устигати.

Позаяк ерекцією управляє автономна нервова система, яку ми не можемо контролювати силою волі, то тут чого лишень не зробиш для «придушення небажаного повстання». Найбільш ефективним, утім, буде дати йому спокій. Варто спробувати скерувати думки на щось, не пов’язане із сексом, чи то пюре з гороху, миття підлоги чи улюблена теща. Якщо ж це