Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

161
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 61
Перейти на сторінку:
10

---- Олеже , проходь до кабінету .

---- Лише після вас , Олено Павлівно . Лише після вас .

---- Ох , яка ж ти все таки вихована дитина , толерантна і ввічлива . Справжній чоловік  ---- зітхає мама Артема .

    Можу лише уявити , що мене зараз чекає . Допит з усіма пристрастями . І доведеться якось викручуватися , щось вигадувати , імпровізувати  . Олена Павлівна присіла за розкішний дубовий  стіл свого покійного чоловіка ,  а я вмостився у крісло  навпроти неї . Її сірі очі сканували мене ніби рентгеном . Проникали так глибоко всередину  , що я мимоволі проковтнув гірку слину . 

---- Олеже , як так могло статися , що мій син одружився на жебрачці ? Як він додумався до такого ? Чи його хтось надоумив ?

    Знала б Олена Павлівна , що це я підкинув її синові пікантну пораду з одруженням , не сидів би я зараз у цьому кріслі . Навіть страшно уявляти , що б ця жінка зробила зі мною , дізнавшись правду .

---- Мабудь просто закохався , тому й вирішив одружитися . Кохання не вибирає у кого саме нам закохуватися . Іноді воно буває з першого погляду і не завжди у того кого б нам хотілося  .

---- Хлопче , не мели дурниць . У мене вже далеко не той вік щоб вірити твоїм байкам . Артем не може кохати це опудало . Мій син естет . Зізнайся , що він одружився з цією пройдисвіткою мені на зло  . 

---- Думаю , що деталі вам краще обговорити з самим Артемом . Я не хочу втручатися в особисті справи друга . Тай не маю права . Зрозумійте мене , прошу вас .

---- На більше я від тебе і не розраховувавала . Та я цього так просто не залишу , завтра ж вона вилитить з  мого дому , як корок від пляшки з під вина . Цей шлюб мають визнати недійсним . Він має бути анульованим . Мій син одружиться з правильною дівчиною з благородної сім' ї . Це ж треба додуматися до того щоб приволокти додому опудало . Може хоч скажеш на якім сміттєзвалищі мій син підібрав її .? 

---- Ліна живе з тіткою у селі , не далеко від Києва . Це все , що мені відомо ---- кажу одразу  щоб Олена Павлівна не задавала більше запитань .

---- Я зрозуміла Олеже , що правди від тебе не варто чекати . Нічого , завтра Артема чекатиме розмова , яка навряд чи йому сподобається . 

---- Тоді з вашого дозволу я поїду . Всього доброго ,  Олено Павлівно .

---- І тобі не хворіти , Олеже .

    Не зронивши більше ані слова , намагаюся стримувати себе щоб не бігти до дверей . Добре знаючи Олену Павлівну я можу лише поспівчувати своєму другові . Дивно , що вона одразу не вдерлася до його спальні , хоча все ще може бути . 

     Що він так довго робить у тій ванні ? Я б уже десять разів помилася , подумала я , як раптом двері ванної кімнати нарешті відкрилися . Артем стояв переді мною і білому халаті і таких самих тапках . Акуратно зачесане мокре волосся виблискувало під променями вечірнього світла і здавалося ще темнішим ніж є насправді . Який же він красивий і мужній . А ще жорсткий і черствий , як сухар . 

---- Ліно , ванна кімната вільна . Іди приймай душ і вкладаймося спати . 

---- Ага , зараз ,... іду,  ... вже ---- бубню не зрозумілий набір слів .

    Ідіотка , нащо ж так задивлятися на нього . Ще подумає , що  закохалася . Ох , Ліно , Ліно , які все таки дурні думки крутяться у твоїй голові . Такий чоловік навіть не гляне у твій бік і про це він сказав тобі прямо в очі .

---- З тобою все гаразд ?

---- Так , все чудово ---- доволі натягнуто посміхаюся я , щоб Артем не зрозумів , як його присутність впливає на мене . 

     Схопивши свій пакет забігаю у ванну кімнату і про всяк випадок замикаюся на всі замки . Оглянувшись навкруги , розумію , що це не ванна , а королівська купальня .  Нічого розкішнішого я в житті не бачила . Красиво , але знову все чорно - біле . Дивний у цього Артема все таки смак . 

     У тітки Віри є ванна , але з цією навіть порівнювати не варто . Тут є все чого лише душа бажає . Ні , навіть більше . Підійшовши до полиці з рушниками провела по них рукою і нагостривши носа , вдихнула свіжий аромат гірської лаванди . Які ж вони білосніжні і свіжі , ну і чорні ...  , куди ж без них  . Хтось поскладав їх у стовпчик чергуючи чорний і білий . 

     На полицях лежали різні гелі і шампуні , шкода , що лише чоловічі . Не біда у мене є свій кусень мила тож даремно  мама Артема нарікає , що від мене несе помиями . Підійшовши до душової кабіни з відкритим ротом дивлюся на велечезну  кількість незрозумілих для мене кнопок . Нащо їх тут так багато і , як тепер мені помитися .? Уважно вдивляюся на них і знаходжу одну таку ж  саму , як на нашому телевізорі . Точно  , все просто , механізм дії  один і той самий , тому без вагань тисну на кнопку , але вода і не думає текти . Під тією кнопкою , що я натисла , бачу дві менших , на яких зображений плюс і мінус . Вирішивши , що плюс додасть води тисну на неї , і о диво , з дрібних отворів б'є вода , але як тепер митися ? Замість мінуса помилково тисну іншу кнопку і вода у кабіні вже б'є фонтаном звідусіль . О , Боже , що я наробила ? Та шкодувати про власну дурість , .... пізно . Тут такий тиск , що зотопить весь будинок . З переляку натискаю кілька випадкових кнопок , але стає лише гірше . Мій одяг став геть мокрий  , але я розумію ,  єдине , що мене врятує це допомога Артема . Не вагаючись ні секунди біжу до дверей і намагаюся відкрити їх , але в мене нічого не виходить . Що за чортівня ? 

---- Артеме , мені негайно потрібна твоя допомога . Артеме , допоможи мені будь- ласка ! ---- кричу я неперестаючи гримати кулаком у двері .

*********************************************************

    Мені дуже цікаво , як вам історія ? Коментуйте будь - ласка )))))

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 11 12 13 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму плечі, Ірина Айві», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На твоєму плечі, Ірина Айві"