Читати книгу - "Ти нікому не розкажеш , Олекса Мун (Alexa Moon) "

6

Жахи. Звісно, він обрав жахи. Жанр, який я терпіти не можу. Якщо мені трапляються такі фільми, то я буквально не можу отямитися ще кілька днів.

Я намагаюся не дивитись жахи. Навіщо даремно травмувати психіку, адже так? Але зараз мене зовсім не хвилювала різанина, що розвернулася перед очима. Мене більше хвилювала рука Аріса, яка лежала недалеко від моєї ноги.

Він не смикався, не ворушився. Сидів нерухомо. Але мені здавалося, що будь-якої миті він накинеться на мене. Тому я була напоготові. Чекала на якісь дії з його боку і була готова утримувати оборону.

Якби була можливість, я сіла б на підлозі, але хлопець наполегливо рекомендував зайняти місце поряд з ним.

Залишившись без вибору, я забилася в куток, якомога далі від нього. На жаль, диван у мене не міг похвалитися значними розмірами, і варто було Арісу відкинути руку, як його пальці опинилися біля мого оголеного стегна.

Чай давно охолонув. Його ніхто й не думав куштувати.

Пройшла половина фільму, Аріс, як і раніше, був нерухомим. До, цієї миті...

Коли мені здалося, що він справді зацікавлений фільмом і мені нічого не загрожує, я помітно розслабилася. Звикла до нього, чи що?

Втомлено потерла лоб, шию. Злегка прогнулась у спині та нарешті прийняла зручнішу позу.
Пожвавішав і Аріс.

Його рука тильною стороною, торкнулася мого стегна. Він повільно водив пальцями по шкірі, ніби знущаючись.

Затримавши подих, я поглянула на нього.

Пальці вп'ялися в шкіру, і рука Аріса ковзнула вгору, до краю шортів.

Його очі пильно стежили за моєю реакцією. Читали емоції. Їх було безліч.

Спочатку стало нічим дихати. Гострі мурашки покрили шкіру. Щоки спалахнули рум'янцем. Потім холодок пробіг уздовж хребта. Я завмерла.
Аріс посміхнувся, йому сподобалася ця реакція.

— Не подобається фільм?

— Ні... — не відводжу очей від його обличчя.

Темне волосся злегка скуйовджене. Декілька пасм впали на лоб. Він гарний, на нього хочеться дивитись. Я ніколи в житті не повірила б, що такий привабливий хлопець може подивитися на мене. Захоче так одержимо бажати моїй компанії. Я ж звичайна, нічого особливого...

— Мені теж. Якось усе награно, скажи? А знаєш, що не награно?

— Що?

— Твій страх до мене. Це так дратує, Софа.

— Звідки мені знати, що в тебе на думці?

— Ти... цього має бути достатньо.

Він схиляється наді мною. Пара рухів та я вже сиджу на ньому. Згори.

— Що ти? — задихаюся від обурення.

— Нічого. Просто мені нестерпно захотілося, щоб ти була ще ближчою. — Його руки опускаються на сідниці, і він смикає мене на себе.

Між нами не залишається простору, а кисень перетворюється на скловату. У грудях починає палити.

Я відчуваю ... чорт забирай, я відчуваю його твердий член.

— Аріс! — упираюся руками у чоловічі плечі.

— Софа, я так хочу тебе поцілувати. Ти дозволиш? Більше нічого. Один поцілунок. Я присягаюсь!

— Обіцяєш, що після цього підеш?

Киває. Оманливо. Швидко.

Один поцілунок ніщо в порівнянні з цією психологічною тиснявою. Нічого страшного не станеться, тим більше ми це вже проходили.

— Добре... — повторюю його кивок. Погоджуюсь сама з собою.

— Тільки на моїх умовах, — посміхається, відчутніше стискає сідниці.

— Це які ще умови? —  упираюся колінами в диван, бажаючи встати.

Замість відповіді, Аріс ударяється своїми губами об мої губи. Здавлює щоки, щоб я відкрила рота ширше.

Я відкриваю. Обіцяла ж не чинити опір. А він обіцяв піти.

.

Аріс гарчить, прикушує мою нижню губу. Зализує укус.

Неслухняні руки прослизають під футболку. Я втрачаю момент, коли його пальці розстібають застібку бюстгальтера.

— Ммм... — мукаю йому в рот.

— Ні, — заспокійливо гладить по спині, і це діє: — Не сіпайся.

Він вводить мене в якийсь транс і я підкоряюся. Якась секунда і я відповідаю на поцілунок. Підлаштовуюсь під порочні рухи його язика.
Я відчуваю його бажання. Воно крутить голову. Пробирається під шкіру та тече по венах лавою, що обпалює.

— Підійми руки, — збирає в гармошку низ футболки та коли я виконую наказ, стягує її з мене.

Відблиски сюжетних картинок, що транслюють жахи позаду мене, висвітлюють обличчя брюнета. Там, у чорних очах, застигла хіть.

Аріс повільно стягує з плечей тонкі лямки, звільняючи мої маленькі груди від непотрібної підтримки.

Як це відбулося?

Я напівоголена сиджу на колінах незнайомця. Від його потемнілого погляду на мої груди внизу живота починає іскрити.

— Ідеально! — вимовляє Аріс і знову впивається в мої губи. Пристрасно. Розпусно. Грубо.

Якщо можна трахати поцілунком, то саме це він й робить. Глибоко мокро цілує, забувши про пристойність.

Рука накриває груди, пальці стискають сосок. Друга, розстібає мої шорти. Не знімаючи їх, Аріс просто проштовхує руку вглиб.

Вирівнююсь. Витягуюсь наче струна. Протестуючи, дряпаю нігтями його плечі.

— Чш-ш-ш... все гаразд. Вже пізно давати задню,  — кривить губи в страшній усмішці. — А потім я піду... — годує хибними обіцянками.

Проводить язиком нижньої губи, спускається нижче. Кусає вилицю. Пальці теж ковзають униз, безсоромно вторгаючись на заборонену територію.
І я не можу нічого вдіяти. Тому, що я не хочу, щоб він зупинявся.

Його пальці непристойним дотиком розсовують складочки та натискають на клітор. Кружляють навколо нього, пускаючи по шкірі струм. На мурашки я вже не реагую. Вони постійно покривають тіло, коли він поряд.

Аріс акуратно вводить два пальці та виходить, розмазуючи вологу. Ще раз. І ще раз.

Мені не вистачає повітря. Інтимність моменту – зашкалює. А ще його рот, що всмоктується в мій, постійно забирає останні крихітки кисню.

— Я хочу язиком! — несподівано шепоче на вухо. — Там. Я хочу тебе язиком.

Його слова б'ють точно в ціль. Усі нутрощі обливає окропом.

Сором, страх, збудження все змішується в незрозумілий коктейль. Але все одно, на поверхні залишається страх.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍