Читати книгу - "На перехресті простору та часу, Сніжана Федорова"

   А може, керівництву Центру стала відома її таємниця, і вони хочуть простежити за нею - чи здатна вона працювати і ставитися об'єктивно до співробітника – сина?

   У будь-якому випадку, вона вирішила не пороти гарячку і вдавати, ніби нічого не змінилось. Вона продовжила спілкуватися з В'ячеславом так само, як і з рештою. Але тепер, вечорами, стала виходити на прогулянки, в бар, щоб іноді мати можливість спостерігати за ним. Їй було тепер цікаво, як він зміг вижити. І не тільки вижити, а вирости в талановитого айтішника. Вона постаралася непомітно вивчити його особисту справу. Виявилося, що він виріс практично в цьому Центрі і вважав його рідним домом.

   І Ірина В'ячеславівна вирішила поки що нічого не змінювати. Як вона зможе пояснити йому факт свого материнства? В принципі, вона зовсім не шкодувала, що все сталося саме так. Материнських почуттів у неї не з'явилося. Але тепер вона іноді почала відчувати гордість за сина, коли той блискуче виконував якесь складне завдання. Все-таки, хто б не був його батьком, але її гени виявилися сильнішими, і гаданий син виріс талановитим!